Ерос, смерть і осіннє листя оживають у кераміці на новій виставці львівської мисткині Kinder Album, що проходить у київській галереї The Naked Room. Її творчість відкриває глибокі філософські роздуми про вплив людини на власне майбутнє, де кожен витвір — це не просто мистецтво, а діалог із глядачем.
Крапка в таємниці
Понад десять років Лідія, більш відома як Kinder Album, залишалася загадкою українського сучасного мистецтва. Її роботи здобули визнання за кордоном, але сама мисткиня майже не з’являлася на публіці, зберігаючи анонімність. Лише напередодні відкриття виставки «Мрії про море у сутінках» вона вперше погодилася відверто розповісти про себе в ексклюзивному інтерв’ю.
Важливо! У 2022 році її виставка у Берліні мала шалений успіх — близько 80% робіт було продано, а Музей Людвіга викупив її роботу, що зображує жінок, які зупиняють бронетранспортер.

Художниця Kinder Album. Фото: Анастасія Єрмолаєва
Псевдонім з дитячих альбомів
Її мистецький шлях розпочався у 2012 році з еротичних малюнків, які побачили лише десять близьких друзів. Згодом дитячі ескізи підросли і перейшли в онлайн — на Facebook, де вона й вигадала собі нікнейм Kinder Album. Ім’я натхненне музичною формою дитячих альбомів, яку свого часу впроваджував Роберт Шуман.
Мисткиня особисто порівнює свою творчість з музикою того періоду: наївність у дорослому виконанні. Паралельно вона вже 17 років веде студію «Каляки-Маляки» для дітей, тож довго приховувала більш відверту сторону своєї творчості від батьків вихованців.

Художниця Kinder Album. Фото: Анастасія Єрмолаєва
Причини відкритості
Зараз, коли її роботи визнані галереями й музеями, потреби ховатися більше немає. Відкритість — це принцип. Вона часто знімає оголених жінок і закликає відкрито приймати сексуальність. Залишатися у тіні було б суперечністю її посланню.
Окрім того, публічна критика Jam Factory Art Center через співпрацю з куратором, який поїхав за кордон і не повернувся, стала додатковим каталізатором. Вважає, що краще говорити відкрито, ніж ховатися за спиною.
«Цим інтерв’ю я ставлю крапку в історії з анонімністю. Кінець секретності», — заявила вона.
Море, листя і гобелен
Проєкт «Мрії про море у сутінках» складається з робіт, створених за останній рік. Тут живопис поєднується з керамікою і графікою. Головна тема — дуальність людського досвіду: від відповідальності до втечі, від захисту до вразливості.
Центральною у виставці стала велика керамічна інсталяція із осіннього листя — ностальгія за vanitas, традицією натюрморту. Завершений нещодавно гобелен «We Are the People» зображує переплетені людські фігури, що символізують єдність і спільний шлях.

Художниця Kinder Album. Фото: Анастасія Єрмолаєва
Кіно, гумор і творчі орієнтири
Kinder Album насамперед шукає натхнення в кіно і музиці, а не в сучасному мистецтві. Вона особливо поважає Девіда Лінча за його особливу атмосферу. Серед еротичних стрічок для неї зразком є «Основний інстинкт» Верговена — коли напруга досягається не оголеністю, а тонкою межовою грою.
У художніх галереях вона рідко читає підписи до робіт, звертаючи увагу лише на знайомі імена, наприклад, Сінді Шерман. Її улюблені митці — Сагайдаковський, з яким у неї спільний львівський архітектурний корінь. Чималу частку натхнення приносять і тонкий гумор Вудгауза і Девіда Шріглі, котрий вражає саме своєю тонкістю.

Художниця Kinder Album. Фото: Анастасія Єрмолаєва
Малевич і виклики пропаганди
Нещодавня зустріч із сатиричними малюнками Казимира Малевича до віршів Маяковського (1914 рік) стерлася у пам’яті. Вона замислилася, чи не був Малевич свідомим провідником імперської пропаганди, а не лише провідником авангарду.
Думає, що нинішні митці часто остерігаються іронізувати зі страху бути звинуваченими у дискримінації або неповазі.
Між Еросом і Танатосом
Оголених персонажів на її рисунках вона бачить не як спосіб епатувати, а як шанс відійти від нав’язливих культурних ярликів. Основні мотиви — любов і смерть, вічне протистояння, що живить її творчість.
Визнання вже стало реальністю: вона була номінованою на PinchukArtCentre Prize 2015 року. Але сумніви залишаються для неї супутниками, бо саме вони стимулюють зростання й пошук.
На питання про мистецтво як зброю відповідає: її творчість радше нагадує палицю. Вона не вбиває, але сильний удар завдає.
