Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський допустив можливе розширення лінії фронту через ймовірні дії Росії на північному напрямку. Загрозу з боку Білорусі також підтвердив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко в ефірі телемарафону 19 травня. Обидва посадовці дійшли спільного висновку: пряма загроза існує, хоча на даний момент переміщення значних сил або техніки до кордону не зафіксовано. Водночас ризик перекидання туди російських підрозділів залишається актуальним.
Сирський у своєму інтерв’ю каналу “Мілітарний” 19 травня зазначив, що існує тенденція до збільшення фронтової лінії на півночі. Головнокомандувач прямо сказав, що Москва розглядає можливі наступальні операції на цьому напрямку як реальний сценарій.
За словами генерала, операції на північному напрямку є реальною загрозою: російський Генштаб активно аналізує й планує такі варіанти дій.
Демченко додав, що наразі переміщення техніки або стягнення військ до кордону з Білорусі не зафіксовано. Водночас він не виключив можливості провокацій, зокрема таких, що можуть відтягнути українські сили на північні рубежі.
Напередодні президент Володимир Зеленський також попереджав про те, що Росія може ще раз намагатися втягнути Білорусь у війну проти України. Цю думку підтверджувала і українська розвідка: за даними ГУР, у прикордонних регіонах Білорусі йде прокладання нових доріг до кордону з Україною та облаштування артилерійських позицій.
Північний кордон перетворили на оборонний рубіж
На відміну від перших днів повномасштабного вторгнення, нині кордон із Білорусею — це не просто умовна лінія. В оперативному командуванні “Захід” повідомили, що цю ділянку перетворено на потужну лінію оборони, обладнану польовими укріпленнями, капонірами, вогневими позиціями, мінними полями, ровами та загородженнями. Військові знаходяться в постійній бойовій готовності для стримування та швидкої відповіді на будь-які провокації.
Демченко наголосив, що білоруські підрозділи присутні на окремих ділянках кордону ще з 2022 року і періодично ротуються, проте масового нарощування сил не зафіксовано. Незважаючи на указ Олександра Лукашенка про мобілізацію офіцерів запасу від 17 квітня та його заяви на нараді 1 квітня за участі понад 300 військових про нібито підготовку до війни, за словами Демченка, Росія не містить у Білорусі великих піхотних угруповань, здатних одразу провести новий наступ.
Ядерні навчання та розвідувальна тривога
Під час інтерв’ю Сирського у Білорусі проходили спільні з Росією навчання, що стосувалися ядерного компонента. Ці навчання стартували 18 травня та включали ракетні війська, авіацію й російські підрозділи. Серед відпрацьованих завдань було й питання транспортування ядерних засобів — дії, які виконувалися Мінськом у тісній координації з Москвою й свідчать про посилення мілітаристської риторики режиму.
У травні Державна прикордонна служба також фіксувала підвищену активність у Білорусі: сусідня держава облаштовує полігони та вдосконалює логістику. Покращення інфраструктури й розвиток полігонів можуть у подальшому забезпечувати координацію із російськими силами. Раніше Лукашенко висловлювався про нібито загрозу агресії з боку сусідніх країн і погрожував спільною відповіддю із Росією з використанням усіх видів озброєння, включно з ядерними засобами.
У квітні стало відомо, що Україна зводить масштабну суцільну лінію оборони вздовж північного кордону — від Київського водосховища, яке у народі називають Київським морем, до Сумської області. Захист столиці залишається одним із пріоритетів: паралельно з фронтовими укріпленнями Київ нарощує цивільну захищеність. Головна мета цього будівництва — унеможливити будь-яку нову спробу наступу з півночі.
