На Воскресенці в Києві під час робіт поблизу житлового комплексу “Паркові Озера” провалився асфальт — внаслідок цього назовні вийшло укриття часів холодної війни. Споруда десятиліттями перебувала під землею й залишалася непоміченою, поки нові будівельні роботи не виявили її. Про знахідку розповів краєзнавець, письменник і засновник проєкту Hidden Kyiv Кирило Степанець.
Подібні об’єкти в столиці зустрічаються не так рідко, зазначає дослідник підземель Кирило Степанець. Радянська система цивільної оборони передбачала будівництво захисних споруд у кожному великому житловому районі, тож багато таких укриттів існувало одночасно. Більшість із них не внесені до офіційних реєстрів і часто невідомі навіть мешканцям сусідніх будинків. Відкриття на Воскресенці — чергове підтвердження того, що під звичними вулицями прихована інфраструктура епохи ядерного протистояння.
Укриття часів холодної війни зводили за типовими радянськими проєктами: масивні залізобетонні стіни, герметичні двері, власні системи вентиляції і фільтрації. Їх споруджували на випадок ядерного чи хімічного удару. Після розпаду СРСР багато таких споруд занедбали — їх закрили й забули, частину просто заклали асфальтом або надбудували нові споруди без урахування підземної інфраструктури.
Підземний Київ, на думку дослідника, — це окремий пласт міської пам’яті. Степанець уже багато років займається вивченням столичних підземель: бункерів, тунелів, пов’язаних із метрополітеном колекторів і захисних споруд. За його словами, бункери часів холодної війни вважаються серед дослідників підземель одними з найскладніших для обходження й документації. Під Києвом серед багатьох бункерів є й кілька недобудованих або дуже секретних державних об’єктів.
Таємниці Воскресенки відкрилися через провал ґрунту
Кирило Степанець — письменник, краєзнавець і засновник проєкту Hidden Kyiv — давно досліджує Воскресенку й добре знає її підземну та наземну історію. Район формувався в період масового радянського будівництва, коли цивільна оборона була обов’язковою частиною планування будь-якого великого мікрорайону. Степанець підходить до вивчення столиці буквально по вертикалі — від глибин підземних річок і колекторів до дахів найвищих будівель.
Знахідка на Воскресенці знову піднімає питання обліку та контролю подібних укриттів. За картою сховищ Києва, найбільша їх концентрація спостерігається в Голосіївському, Печерському, Оболонському та Дніпровському районах. Проте значна частина радянських споруд залишається поза будь-якими офіційними реєстрами. Ще в 1995 році частину захисних споруд було переведено в категорію звичайних підвальних приміщень, а спеціальне обладнання демонтували.
Підземна спадщина СРСР опинилася під новобудовами столиці
У Києві несподівані артефакти знаходять не тільки під землею. Про бункер на площі Лесі Українки, 1 — за адресою, куди немає вільного доступу — до останнього часу знало небагато людей. Радянська доба залишила по собі багато слідів, які раптово проявляються в сучасному міському просторі. Так, у квітні цього року під час розкопок виявили фундаменти Богоявленського собору й можливу крипту гетьмана Петра Сагайдачного, однак розкопки призупинили й ділянку знову заасфальтували.
Окрім підземних знахідок, столиця регулярно стикається зі спадщиною, від якої хотілося б відмовитись. Один із виявлених бункерів комуністичної доби розміщувався в підземній частині тодішнього Обкому КПУ й слугував укриттям для «цінних партійних кадрів». Нещодавно стало відомо й про іншу адресу — квартиру дизайнера-путініста Артемія Лебедєва на Ярославовому Валу, де зберігалися символічні «інсталяції» в дусі радянсько-російського агітпропу. Фонд державного майна планує виставити цю нерухомість на аукціон через систему Прозорро.Продажі.
