Господарський суд міста Києва задовольнив позов Дарницької окружної прокуратури та зобов’язав підприємство демонтувати самовільно збудований комплекс відпочинку на причалі “Осокорки” і повернути прибережну ділянку у власність територіальної громади. Це вже не перший випадок у столиці, коли прокуратура через суд домагається знесення незаконних споруд і скасування реєстрації прав власності. Об’єкт, відомий як “клуб відпочинку”, з’явився на державному причалі без будівельних дозволів та без оформленого права на землю, а захоплену ділянку площею понад 0,4 га обгородили парканом, фактично відрізавши мешканців Києва від доступу до річки. Суд також скасував незаконну реєстрацію права власності на нерухомість вартістю понад 24 млн грн, яка була оформлена на підставі підробленого судового рішення.
За повідомленням прокуратури, на ділянці причалу “Осокорки” у Дарницькому районі підприємство самочинно збудувало споруду загальною площею 418 кв. м без наявності дозволу на будівництво та без права користування земельною ділянкою. Право власності на цей об’єкт було зареєстровано нібито на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавщини, яке виявилося підробленим. Надалі майно перепродали іншій компанії під видом спортивно-оздоровчого комплексу — типова схема легалізації самочинного будівництва через фіктивні правочини.
Захоплена площа понад 0,4 га охоплює сам причал та укріплення берега, що належать державі. Попри вимоги законодавства, територію обнесли парканом, через що кияни фактично втратили вільний доступ до Дніпра в цій ділянці. Протиправна схема з підробленими документами та перепродажем нерухомості дозволила комерційним структурам привласнити прибережну смугу Дніпра загальною вартістю понад 24 млн гривень.
Під час судового розгляду прокурор довів, що документи, на підставі яких здійснювалася реєстрація права власності, були сфабриковані, а всі подальші правочини щодо об’єкта є нікчемними. Суд підтримав позицію обвинувачення й постановив скасувати реєстрацію права власності на відповідну нерухомість. Одночасно підприємство зобов’язали власним коштом демонтувати споруди та паркан і передати ділянку назад у розпорядження територіальної громади Києва.
Наразі судове рішення набрало чинності, і справа перейшла у виконавче провадження. Підприємство має у визначені судом терміни самостійно за власні кошти знести всі споруди та огорожу. Водночас практика подібних справ у столиці показує, що власники можуть оскаржувати рішення в апеляційній чи касаційній інстанції з метою відтермінування фактичного знесення.
Варто зазначити, що в офіційних повідомленнях прокуратури імена підприємств, причетних до схеми, не вказуються — правоохоронці фігурують лише як “підприємство” та “комерційні структури”. Ідентифікувати конкретних власників можна через реєстр судових рішень або за прямим запитом до прокуратури. Це не позбавляє рішення суду юридичної сили — воно є обов’язковим до виконання незалежно від того, хто саме є відповідачем.
Берег Дніпра та незаконна забудова: як Київ відстоює права громади
Схема, застосована на Осокорках, не є поодинокою для столиці. Раніше до суду дійшла справа про самовільну забудову ексдепутата Київради на комунальній землі: там теж реєстрували право власності на підставі підроблених документів, а площа незаконних споруд сягала 858 кв. м. Подібні механізми — підробка документів і перепродаж об’єктів для їх легалізації — простежуються і в справі на Осокорках, що свідчить про системний характер захоплень київської землі.
Проблема вільного доступу киян до берегів Дніпра залишається гострою. Місто інвестує сотні мільйонів гривень у благоустрій пляжів і прибережних зон, проте приватні структури одночасно намагаються відгородити містян від річки, зводячи огорожі та комерційні споруди в прибережній смузі. Судові перемоги прокуратури, як у справі на Осокорках, стають важливими прецедентами для захисту публічного доступу до водних просторів і збереження берегів Дніпра як загальноміського надбання.
