Що і де вдарила Росія
Головними цілями атаки на Київщині стали складські приміщення цивільних підприємств, залізнична станція та об’єкти логістики. Найбільше постраждав Броварський район — там загинули дев’ятеро людей, серед них на залізничній платформі біля атакованих логістичних центрів. У Бучанському районі загинули четверо, у Фастівському — один. Про це повідомив голова Київської ОВА Тимур Ткаченко. Через удари по логістичній інфраструктурі Укрзалізниця попередила про можливі зміни в графіку руху поїздів.
У самому Києві пожежі та руйнування зафіксували в Оболонському, Святошинському, Голосіївському та Деснянському районах. Найбільше постраждала Оболонь — пожежа в нежитловій будівлі забрала життя жінки. У Голосіївському районі рятувальники розбирали завали зруйнованого складського приміщення. На території промислового підприємства стався витік аміаку, який оперативно локалізували. Усі пожежі, спричинені ударом по місту, рятувальники вже ліквідували. До робіт залучили 680 фахівців та 140 одиниць техніки ДСНС.
Скільки ракет і дронів застосувала Росія
Повітряні сили ЗСУ повідомили: вночі не вдалося збити жодної балістичної ракети. Моніторингові канали писали щонайменше про 18 пусків балістичних ракет і близько десяти протикорабельних ракет типу «Циркон»/«Онікс» у напрямку Києва. Офіційного підтвердження цих цифр Повітряні сили поки не давали.
Яке провадження відкрили за фактом атаки на Київ
За процесуального керівництва Київської міської прокуратури розпочали досудове розслідування за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України — вчинення воєнного злочину. Розслідування проводять слідчі Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області. На місцях влучань також працюють слідчо-оперативні групи поліції та вибухотехніки.
Чого бракує для захисту від балістики
Дефіцит ракет-перехоплювачів залишається системною проблемою. Після попередньої масованої атаки на Київ 1 серпня президент Володимир Зеленський заявляв: саме брак антибалістичних засобів «заохочує Росію наносити такі удари проти життя». Він закликав партнерів пришвидшити постачання. Схожі заклики МЗС повторює після кожного масованого удару по столиці й області.
Чому це важливо знати
Це вже другий масований удар по Києву й області за п’ять днів. Атака 1 серпня забрала життя дев’яти киян, тоді ППО також не змогла збити жодної балістичної ракети з 27 випущених. Питання постачання антибалістичних систем партнерами залишається невирішеним. Кожен новий удар без надійного прикриття означає нові жертви серед цивільного населення.
Мешканцям пошкоджених будинків і підприємств варто одразу фіксувати руйнування на фото й відео. Потрібно звертатися по допомогу до районних штабів, які відкривають після кожної масованої атаки для прийому заяв про пошкоджене майно.
