КП «Київпастранс» не змогло суттєво збільшити кількість діючих пасажирських автобусів, незважаючи на закупівлю 85 машин Anadolu Isuzu за кредитом Європейського інвестиційного банку. За даними підприємства, у першому півріччі 2026 року на лінію виходило 339 автобусів — лише на 8 одиниць більше, ніж торік, коли нових машин у розпорядженні столичних перевізників не було. На закономірне запитання про мету додаткової закупівлі комунальники відповіли прямо: щоб списати попередній парк.
Опитані експерти звертають увагу, що «Київпастрансу» не вигідно нарощувати кількість рейсів — підприємство більше орієнтується на одноразові великі закупівлі. Через це кошти платників податків, які мають віддавати кредити, витрачаються неефективно, а автобуси, що могли б ще служити, направляються на утилізацію.
Раніше до Києва почали надходити турецькі автобуси Anadolu Isuzu в межах програми «Міський громадський транспорт України» за угодою між державою та Європейським інвестиційним банком. У червні 2026 року столиця отримала останню партію цих машин. Вартість контракту становила 18,6 млн євро.
Закупівля нових автобусів виглядала як необхідний крок для забезпечення стійкості міського транспорту під час можливих відключень електроенергії через обстріли: дизельні автобуси можуть замінити трамваї та тролейбуси, що зупинилися. Крім того, додаткові машини могли б зменшити час очікування на зупинках і покращити комфорт пасажирів у великому місті, де кількість муніципального транспорту давно не відповідає нормативним потребам.
«Коли Світовий банк розробляв свій план оптимізації громадського транспорту в Києві, це було ще у 2015 році. Дефіцит рухомого складу попередньо оцінювався як дуже значний: на маршрути виходили сотні одиниць транспорту, тоді як реальний пасажирський попит потребував тисяч одиниць», — коментує транспортний експерт Дмитро Беспалов.
Однак у КП «Київпастранс» повідомили, що після отримання партії турецьких машин десятки «старих» автобусів були списані, замінені на нові, тому загальний баланс рухомого складу майже не змінився. Експерти пояснюють, що основні доходи підприємства мало залежать від кількості перевезених пасажирів і якості сервісу; навпаки, збільшення пасажиропотоку та парку стає додатковим навантаженням для бюджету підприємства.
«Кожен додатковий автобус на маршруті — це додаткові витрати: водій, обслуговування, більша сума компенсації, яку щороку треба випрошувати у депутатів. А ті можуть не дати, або грошей у бюджеті просто не буде. Тобто нарощування випуску для підприємства — самі клопоти й ризики без жодної вигоди», — зазначає Дмитро Беспалов.
Через це на списання часто потрапляють відносно нові машини віком 7–10 років, які за належного технічного обслуговування могли б прослужити ще не один рік. Така практика виникає через відсутність ефективного зовнішнього контролю за діями комунальних підприємств.
«Вихід очевидний: договори на транспортну роботу за європейською моделлю. Місто як замовник платить за фактично виконану роботу визначеної якості, а виконання перевіряє окремий орган-замовник, а не саме підприємство», — додає Дмитро Беспалов.
Втім, для впровадження таких змін потрібні політичні рішення Київради, а наразі у депутатів інші пріоритети.
Київпастранс провів масштабне прибирання й закупив 2 млн літрів дизпалива – закупівлі
Нагадаємо, КП «Київпастранс» оголосило тендер на закупівлю 2 мільйонів літрів дизпалива стандарту «Євро 5» наливом для потреб філій та підрозділів підприємства. Найвигіднішу тендерну пропозицію подало ТОВ «Укрпетролцентр» на суму 183 240 000 гривень — рішення щодо переможця ще не ухвалене. Ціна одного літра дизпалива за цією пропозицією складає 91,62 гривні.
Крім того, «Київпастранс» розпочав масштабне весняне прибирання та ремонт об’єктів транспортної інфраструктури. З початком сезону комунальники помили 103 скляні павільйони очікування, відновили скло в 10 пошкоджених павільйонах та відремонтували ще 6. Додатково виконано санітарно-технічне обслуговування 60 павільйонів і очищено 1 651 балансову опору.
