Харківський архів відкрив безкоштовний онлайн-доступ до унікальних документів, що стосуються будинку “Слово” — легендарного осередку українського культурного відродження 1920–1930-х років. Інтерес до цієї сторінки національної історії не згасає: минулого року гурт “МУР” презентував аудіомюзикл про поетів Розстріляного відродження, присвятивши його трагічній долі мешканців цього будинку. У “Слові” жили й творили Микола Хвильовий, Остап Вишня, Лесь Курбас, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Іван Багряний, Михайло Яловий та інші видатні представники української інтелігенції. Для багатьох із них цей будинок став останнім місцем відносного спокою й творчої праці перед арештами, переслідуваннями й загибеллю в таборах.
Проєкт “Відкриваємо архіви. Безсмертя ‘Слова'” ініційований Державним архівом Харківської області та розміщений на його офіційному сайті. Матеріали будуть публікуватися щотижня у форматі цифрових копій. Серед уже доступних документів — договір житлово-кооперативного товариства “Слово” з Комунгоспом 1927 року, технічні креслення, кошториси та службове листування часів будівництва. Окрім того, у відкритому доступі поступово з’являтимуться архівно‑слідчі справи репресованих діячів культури та інші документи, які показують механізми переслідування української інтелігенції в радянський період.
Фонд розширив можливості для вивчення джерел національної пам’яті
Запуск проєкту відбувається в час, коли Україна активно переосмислює власну культурну спадщину в умовах повномасштабної війни. Оцифрування архівів відкриває нові можливості для дослідників, журналістів і всіх зацікавлених, які тепер можуть безпосередньо працювати з матеріалами, що раніше були доступні лише в читальних залах. Це важливий крок для збереження й популяризації національної пам’яті.
Будинок “Слово” зведено в Харкові 1927 року для представників українського мистецтва та літератури. За даними проєкту, кожен другий мешканець цього будинку зазнав репресій з боку радянської влади. Оцифрування слідчих справ дає змогу документувати злочини тоталітарного режиму, відновлювати історичну правду та повертати забуті імена в суспільний дискурс.
Радянська влада знищувала культуру — матеріали справ повертають правду
Репресії проти культурного покоління 1920–1930-х років були частиною системної політики знищення української ідентичності. Радянська влада застосовувала як прямі заборони, так і приховані методи заміни понять, намагаючись витіснити українську мову та культуру з публічного життя. Матеріали харківського архівного фонду дають змогу простежити, якими методами держава переслідувала митців і письменників, чиї імена тривалий час намагалися викреслити з історичної пам’яті.
Відкриття архівів репресивних органів радянської епохи в Україні відбувається поступово, починаючи з часів Революції гідності. Після 2015 року, коли були розсекречені архіви колишніх репресивних структур СРСР, дослідження активізувалися. Харківський проєкт продовжує цю роботу, надаючи зручний цифровий доступ до архівних документів радянських спецслужб широкій аудиторії.
