Хрест на сторожовій вежі Івана Кущника в Києво-Печерській лаврі, ймовірно, врятував життя рятувальників під час ліквідації наслідків нічної атаки. Росія тієї ночі нанесла два прицільні удари по Успенському собору: перший безпілотник влучив близько 01:30, після чого рятувальники приступили до гасіння пожежі. Інший дрон прямував у бік тих, хто ліквідував наслідки, і саме хрест змінив траєкторію польоту пристрою.
Ця інформація стала відома 16 червня. Про деталі другого удару повідомив генеральний директор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко під час ефіру телемарафону.
“На сьогодні ми знаємо, що Успенський собор, вежа Кущника і Мистецький Арсенал – це були прямі удари. Це були не збиті уламки, а дрони, які заходили по чіткій зрозумілій траєкторії”, – пояснив він.
Отже, ближче до світанку 15 червня росіяни ще раз запустили безпілотник по території лаври — у той момент працівники ДСНС були під безпосередньою загрозою. Пожежу ліквідовували понад 20 пожежних розрахунків, працюючи під час повітряної тривоги. Найважливіше — вогонь не перекинувся всередину собору, і повністю дерев’яний і просочений оліфою іконостас зберігся.
“Під час ліквідації наслідків російської атаки на Києво-Печерську лавру хрест на сторожовій вежі міг врятувати життя пожежникам”, – повідомив Остапенко і додав, що дрон зачепився за хрест і змінив траєкторію польоту, у цей момент поруч працювали рятувальники.
Під час ліквідації наслідків російської атаки на Києво-Печерську лавру хрест на сторожовій вежі міг врятувати життя пожежникам. Як повідомив директор заповідника Максим Остапенко, дрон зачепився за хрест і змінив траєкторію польоту. У цей момент поруч працювали рятувальники. pic.twitter.com/mCbdmtW2im
— Анастасія (@n2gltu) June 16, 2026
Масштаби руйнувань стали зрозумілі вранці
Гендиректор Остапенко розповів, що в нічному нападі були два прицільні удари, націлені на знищення Успенського собору. Перший стався близько 01:30 — дрон влучив у центральну частину споруди, що спричинило займання купола та верхніх ярусів. Остапенко висловив припущення, що використовувався “Шахед” із запалювальною сумішшю, бо вогнесприйнятливі балки зайнялися миттєво.
СБУ встановила, що по Лаврі було завдано удару безпілотником типу “Герань-2” — російською версією іранського дрона-камікадзе “Shahed”. За словами Остапенка, головною метою цієї атаки, ймовірно, було підпалити дерев’яні конструкції бані, щоб дах обрушився всередину і знищив історичний інтер’єр. Ворог розраховував на руйнування конструкцій всередині, але робота пожежників фактично врятувала собор від повного руйнування.
Загалом постраждало п’ять об’єктів національної спадщини. У Музеї друкарства вибухова хвиля вибила вікна й двері, а в Музеї історичних коштовностей пошкоджена частина експозиції. Через значні руйнування територію заповідника тимчасово закрили для відвідувачів до завершення аварійно-рятувальних робіт.
Що ще відомо про удар по Лаврі
Це вже другий випадок пошкодження лаври в ході повномасштабної війни — у січні 2026 року під час масованої атаки постраждали вхідна частина комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївська церква. В Успенському соборі вигоріло близько 80% даху, також постраждали скарбниця й фонди кількох сусідніх культурних установ. Генеральний директор Остапенко нагадав, що цього року святиня відзначає 975-річчя.
Удар по Лаврі викликав сильний міжнародний резонанс: атаки на об’єкти культурної спадщини кваліфікуються як воєнний злочин. Скандальна реакція митрополита УПЦ МП Павла (Лебідь) також привернула увагу — у своєму зверненні він поклав відповідальність на “диявола”, уникаючи згадки про Росію. Риторика ієрарха, який фігурував у гучних корупційних скандалах, обурила частину суспільства і стала предметом окремих дискусій.
