Маловідомий політолог Тарас Загородній у Facebook опублікував допис із критикою європейців, стверджуючи, що ті нібито висували вимоги реформ в обмін на кредит у 90 мільярдів євро, який не треба буде повертати. Він наполягає, що Україні нібито не потрібні гроші від Європи та «показна риторика» про «доброчесність», «прозорість» і «європейські цінності». За його версією, країні варто заробляти самостійно — зокрема, шляхом нарощування експорту військової продукції.
Під цим суперечливим дописом, який отримав тисячі лайків, з’явилися схвальні коментарі від інших публічних осіб, зокрема Марії Берлінської, яка загалом поділяє цю позицію. Тривогу викликає не сам факт публікації, а й те, що вона може віддзеркалювати позицію певних впливових кіл у владних структурах.
Коротко основні тези з допису Загороднього можна підсумувати так:
- Не Росія винайна за вторгненням — винні європейці.
- ЄС нібито прагне максимально «викачати» ресурси з України.
- Європейці обіцяли кредит у 90 млрд євро без відсотків і без повернення, але відмовилися від цієї обіцянки.
- Розповсюджувати європейські ідеї в Україні допомагає розгалужена мережа «грантоїдів».
- З його слів, серед української влади є «агенти ЄС» — саме ті, хто веде переговори про фінансування; проти них, за його пропозицією, слід порушувати справи за держзраду.
Загородній також пропонує, як, на його думку, діяти Україні без очікуваного кредиту в 90 млрд євро.
«Потрібно самим заробляти гроші та зменшувати залежності. Якщо від когось сильно залежиш — тебе починають «доїти». На мою думку, першочергово слід максимально лібералізувати експорт озброєнь, щоб знаходити нових іноземних партнерів», — написав Загородній.
Наскільки така ідея суперечлива, видно з іншого факту: понад 50% суми кредиту ЄС планувалося спрямувати саме на закупівлю озброєнь, у тому числі у вітчизняних виробників, оскільки держава не має достатньо ресурсів для фінансування всіх потреб. Інша частина коштів мала перекривати бюджетний дефіцит, спричинений війною.
Дійсно, серед умов для надання кредиту ЄС називав низку непопулярних податкових перетворень. Зокрема, йшлося й про введення ПДВ на посилки з-за кордону вартістю до 150 євро — ініціатива, яку Верховна Рада минулого тижня не підтримала.
Тривогу також викликає те, що зазначена позиція, ймовірно, відображає погляди певних груп у владних колах, які переконані, ніби Україні не потрібна тісна співпраця з ЄС. При цьому ЄС досі залишається ключовим великим донором, що фінансує потреби у сфері оборони. США, як відомо, майже не надають пряму фінансову допомогу в такому масштабі, натомість зброю часто постачають за європейські кошти.
«Переговорники з нашого боку з європейцями — це, ймовірно, їхня агентура, чия задача максимально задовольняти іноземні інтереси. Їх має бути як мінімум звільнено. Можливо, потрібно порушувати справи за держзраду», — пише Загородній, і ця репліка викликала найбільший резонанс.
Відомо, що політичні переговори з ЄС на високому рівні веде президент Володимир Зеленський. Саме він обговорював із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн та головою Європейської ради Антоніу Коштою суму кредиту, умови та гарантії його надання.
Деякі публікації Загороднього у Facebook мають ознаки штучного просування
На сторінці Загороднього у Facebook можна виокремити два типи дописів. Одні — особисті, які збирають 10–100 вподобань. Інші, з ознаками замовлення, набирають тисячі лайків завдяки механізмам штучного просування від зацікавлених замовників. Серед тематик, що отримали такий широкий резонанс останнім часом:
- Матеріали про удари українських дронів по інфраструктурі РФ. Деякі дописи просувають ідею, що завдяки дронам Україна отримала перевагу в повітрі; ця тема активно просувалася владою.
- Критика працівників НАБУ та ВАКС. Антикорупційні органи ведуть розслідування щодо кількох впливових осіб, у тому числі пов’язаних з Єрмаком.
- Публікації про конструктора Fire Point Деніса Штілермана, що презентують його як геніальну особу.
- Допис російською мовою до Дня перемоги з фотографіями антидронових сіток на Червоній площі, який було заблоковано Facebook; схожа тема на початку травня також активно розганялася.
Дотичність Загороднього до «руского міра» у минулому
У минулому Загородній працював політтехнологом у депутата від Партії регіонів Володимира Медяника з Луганщини. У 2016 році Медяника затримала Генпрокуратура за підозрою в спробах змінити кордони України та порушенні конституційного ладу.
До 2022 року Загородній був регулярним спікером на телеканалі «Наш», що належав проросійському політику Євгену Мураєву. Після початку повномасштабного вторгнення Мураєва розглядали як одного з потенційних маріонеткових керівників на окупованих територіях. У 2022–2023 роках Загородній разом із іншими політологами з орбіти Медведчука та Мураєва почав віддалятися від своїх попередніх позицій у бік взаємодії з владою — за чутками, цьому сприяв один із радників тодішнього голови Офісу президента Андрія Єрмака.
Немає підтверджень офіційних трудових чи контрактних стосунків між Офісом президента та Загороднім. Проте низка медіаматеріалів вказує на інформаційну та технологічну співпрацю. Один із прикладів: у 2024 році Загородній у медіапросторі став на захист заступника голови НАБУ Гізо Углави, якого звинуватили у витоках інформації про поточні розслідування до Офісу президента. Він виступав із цими меседжами у програмі Наталії Мосійчук: відома журналістка, яка не раз захищала посадовців, підозрюваних у корупційних діях.
Отже, сукупність фактів свідчить: певні кола у владі можуть вважати, що Україні не потрібно тісно співпрацювати з ЄС — мовляв, реформи та боротьба з корупцією не є пріоритетом, навіть якщо це загрожує скороченням західної допомоги і послабленням обороноздатності. Хоч ця позиція не домінує в уряді, її наявність підтверджується тим, що свіжі, політично вигідні дописи Загороднього штучно просувають у соцмережах.
