Атмосфера в Кремлі стає дедалі більш параноїдальною — на те є вагомі підстави: російська армія буксує на фронті, а економіка РФ уперше за тривалий період пішла в мінус. Це посилює тиск на російського лідера Володимира Путіна. Образ «невблаганної російської сили та необмежених людських ресурсів», який роками вибудовував режим, починає руйнуватися. Водночас українські командири закликають не піддаватися надмірному оптимізму — є дані, що Москва може готувати нові удари.
Про це повідомляє The Telegraph, посилаючись на нещодавній розвідзвіт однієї з європейських країн. Згідно з документом, Путін проводить значну частину часу в бункерах, уникає пристроїв з виходом в інтернет і майже повністю зосередився на щоденних військових нарадах. Видання трактує таку поведінку як прояв наростаючої параної на фоні серії невдач.
Аналітичну основу для такого висновку дають дані з поля бою. За оцінками американського Інституту вивчення війни, у квітні 2026 року російська армія вперше з часу Курської операції — серпень 2024 року — втратила більше території, ніж захопила. Загалом за останні шість місяців темпи набуття земель виявилися помітно нижчими порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Якщо ці тенденції збережуться, Росії знадобляться десятиліття, щоб остаточно підкорити Донбас — регіон, який Кремль називає ключовою умовою будь-якої мирної угоди.
Окремою болючою проблемою є людські втрати. За підрахунками незалежних російських журналістів, Росія втратила лише загиблими понад 350 тисяч солдатів. Темпи набору нових контрактників уже не встигають компенсувати ці втрати. Крім того, армія страждає від серйозних збоїв у логістиці та зв’язку на передовій. Аналітики зазначають, що переломити цю ситуацію найближчим часом навряд чи вдасться — домінування дронів у повітрі не дає Москві використати чисельну перевагу для стратегічного прориву.
Економіка РФ увійшла у від’ємну зону
Паралельно загострюються проблеми економічного характеру. У першому кварталі 2026 року ВВП Росії скоротився на 0,3% — на тлі зниження доходів від нафти й газу та послаблення ділової активності. Це ще більше звужує можливості Кремля для маневру й підживлює страхи у вищих ешелонах влади.
Водночас українські військові застерігають не робити передчасних висновків про швидкий крах Росії. Командири ЗСУ припускають, що Москва може готувати нові наступальні операції з настанням сухішої погоди, і фронт залишатиметься нестабільним. Це ускладнює будь-які прогнози щодо розвитку подій у найближчі місяці.
Витрати на війну продовжують зростати — але лідер не поспішає її завершувати
У лютому 2026 року економіка РФ увійшла в так звану «зону смерті» — ресурси на війну витрачаються швидше, ніж відновлюються. Система фактично розкололася: воєнна сфера поглинає капітал і імпорт, тоді як цивільна економіка деградує. За підрахунками дослідників, загальні витрати Росії на агресію проти України вже перевищили $2,5 трлн — сумарно більше за річний ВВП країни.
У Києві й Москві дедалі менше вірять у можливість справжнього прориву в перемовинах за посередництва Сполучених Штатів. Незважаючи на оптимістичні заяви президента США Дональда Трампа про швидке досягнення угоди, обидві сторони вважають дипломатичний процес майже вичерпаним. У Кремлі розраховують на подальший наступ армії РФ, тоді як у Києві наголошують на відсутності будь-яких поступок з боку Москви. За даними Financial Times, Путін уже змістив акцент на подальше захоплення українських територій. Після встановлення контролю над Донбасом Москва може висунути нові вимоги.
Нещодавно в Кремлі заявляли, що переговори про завершення війни не матимуть результату без відходу ЗСУ з Донбасу. Помічник президента Росії Юрій Ушаков стверджує, що Москва готова до нових раундів перемовин, але без виконання цієї умови процес, нібито, залишатиметься без змін. Також у Кремлі очікують на продовження контактів зі США щодо врегулювання конфлікту, зокрема можливого нового візиту американських представників до Москви — про це Ушаков говорив у коментарях російським ЗМІ.
Крім того, у Кремлі знову озвучили нібито готовність до персональної зустрічі між Володимиром Путіним та президентом України Володимиром Зеленським. Однак водночас висуваються низка неприйнятних умов — наприклад, зустріч у Москві або у третій країні для «фіналізації» домовленостей. У Путіна ще раз наголосили, що припинення війни, на їхню думку, залежить від рішень Києва.
