Київ отримав від держави приблизно 10 млрд грн на заходи з підвищення стійкості інфраструктури. Водночас столиця досі не надала конкретних проєктних рішень для заміщення понад 600 МВт незаміщених потужностей. Через це питання плану стійкості Києва винесуть на найближче засідання Ради національної безпеки і оборони.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба за підсумками роботи Координаційного центру з інженерного захисту критичної інфраструктури. У засіданні брали участь профільні міністерства, народні депутати, Агентство відновлення, представники ЗСУ, інженери та обласні військові адміністрації. Обговорювали стан виконання інженерно-технічних заходів, моніторинг якості реалізації проєктів та впровадження чітких чек-листів для кожного об’єкта. Окремо піднімали тему розвитку розподіленої теплової генерації — заміщення великих ТЕЦ мережею менших автономних станцій.
«Ворог не відступає ні за інтенсивністю атак, ні в технологічному вдосконаленні засобів ураження. Кожен російський удар ми ретельно аналізуємо. Наша задача — діяти випереджально: оновлювати технічні рішення, вдосконалювати підходи до захисту та адаптувати систему під нові загрози», — заявив Олексій Кулеба.
На засіданні особливу увагу приділили ситуації в Києві. Хоч держава і спрямувала близько 10 млрд грн на заходи стійкості, понад 600 МВт потужностей залишаються без узгоджених проєктних рішень щодо заміщення. Кулеба чітко розмежував обов’язки: фінансування забезпечене державою, але розробка конкретних заходів, прийняття рішень та графіків реалізації — відповідальність міської влади. За результатами зустрічі він доручив балансоутримувачам, замовникам і підрядникам координувати дії й надати детальні графіки завершення робіт по кожному об’єкту.
Чим завершилося засідання і що вирішили
Кулеба анонсував зміну підходу: уряд переходить від контролю за процесом до контролю за кінцевим результатом. Питання плану стійкості Києва окремо розглянуть на найближчому засіданні РНБО, де також проаналізують конкретні показники готовності столиці до наступного опалювального сезону.
Підготовка столиці до зими залишається в зоні підвищеної уваги. КМДА направила до Кабміну, РНБО та Офісу президента пропозиції щодо плану енергостійкості, але в адміністрації зазначають: без остаточного визначення обсягів державного фінансування існує ризик не встигнути підготуватися до холодів. За оцінкою мера Віталія Кличка, загальна вартість пріоритетних заходів становить близько 30 млрд грн, і фінансування має бути розподілене між містом і державою у пропорції 50/50.
Що стоїть за протистоянням міста і уряду
Київ і Кабмін уже тривалий час обмінюються закидами щодо відставання від графіків підготовки до опалювального сезону.
На рівні РНБО плани стійкості затверджували для всіх регіонів і міст, окрім Києва; натомість столиця затвердила власний план на сесії міської ради. Ще в червні Кабмін публічно зауважив, що столиця не оформила комплексний план підготовки до опалювального сезону 2026/2027 у належному форматі. Інші регіони тим часом рухаються за затвердженими графіками.
