Київ посилює енергетичну стійкість перед наступним опалювальним сезоном: на одному з об’єктів критичної інфраструктури введено в експлуатацію чотири нові когенераційні установки загальною потужністю 18 МВт. Комплексний план підвищення стійкості столиці було ухвалено Київрадою на позачерговому засіданні в березні 2026 року. Наразі ці установки вже передають електроенергію до єдиної енергосистеми України, одночасно завершуються роботи з обладнання захисту другого рівня для відповідних об’єктів.
За інформацією міського голови Києва Віталія Кличка, кожна з чотирьох когенераційних установок має потужність 4,5 МВт. Крім того, завершено будівництво низки об’єктів розподіленої когенерації загальною потужністю близько 60 МВт, ще понад 100 МВт знаходяться в стадії реалізації. Кличко наголосив, що до кінця року місто планує забезпечити приблизно 200 МВт додаткової когенераційної потужності.
Окремо для систем водопостачання встановлено три дизель-генераторні установки сумарною потужністю понад 15 МВт. Владі ставиться завдання до кінця року сформувати резерв близько 40 МВт для стабільного водозабезпечення. За словами мера, план охоплює практично 200 проєктів, завдань і заходів у ключових сегментах міської інфраструктури.
“Хочу зазначити, що на сьогодні Київ має домовленість з урядом стосовно пріоритетності заходів з енергостійкості. Втілення яких коштуватиме близько 30 млрд грн. А також, що фінансування заходів здійснюватиметься у пропорції 50/50 – містом і державою”, — підкреслив Віталій Кличко.
До переліку заходів входять інженерно-технічний захист об’єктів, відновлення інфраструктури після ворожих атак, розвиток розподіленої електричної та теплової генерації, а також створення резервних систем водо- й теплопостачання. План також передбачає встановлення сонячних панелей у закладах освіти, підвищення енергостійкості житлових будинків через програми співфінансування, капітальні ремонти електрощитових та заходи з енергозбереження в медичних і соціальних закладах. Міський голова наголосив, що документ пройшов погодження та доопрацювання за результатами консультацій із урядом, профільними міністерствами і міжнародними партнерами.
Що спонукало столицю запустити масштабні енергетичні зміни
Зима 2025–2026 років стала для Києва найскладнішою з початку повномасштабного вторгнення. Внаслідок масованих ударів по міських теплоелектроцентралях у січні–лютому 2026 року тисячі домогосподарств залишилися без опалення на тижні. Найгостріша ситуація виникла на Лівому березі, де ТЕЦ-4 та ТЕЦ-6 забезпечували теплом мікрорайони Троєщину, Лісовий масив, Дарницю й частину Дніпровського району. Правий берег продемонстрував більшу стійкість завдяки децентралізованій системі опалення — сотні невеликих котелень замість кількох великих станцій забезпечили швидше відновлення теплопостачання.
Загальна вартість комплексного плану стійкості Києва оцінюється приблизно в 61 млрд грн, при цьому пріоритетні заходи до настання холодного сезону потребують близько 30 млрд грн. КМДА планує вкладати 30 млрд грн у підготовку міста до зими, однак частина населення все одно ризикує опинитися без теплопостачання в найскладніших випадках.
Київрада хоче викупити в забудовників Протасів Яр за 1,2 мільярди гривень
Київрада готується затвердити експертну грошову оцінку шести земельних ділянок у Протасовому Яру Солом’янського району. Загальна сума викупу перевищує 1,2 млрд грн. Метою викупу є створення та функціонування ландшафтного заказника місцевого значення “Протасів Яр” імені Романа Ратушного. Найбільш дорога ділянка площею майже 15 гектарів оцінена понад 1,08 млрд грн.
У понеділок, 15 червня 2026 року, до Києва приїхала президентка Комітету регіонів ЄС Ката Тютто, яка провела переговори з міським головою. Основна увага була приділена розвитку місцевого самоврядування в умовах повномасштабної війни, здатності громад витримувати постійні обстріли та продовжувати надавати послуги мешканцям. Також обговорювали підготовку спільних заходів у Гданську в рамках URC 2026.
