Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готується знову винести на обговорення ідею про “асоційоване членство” України в Європейському Союзі. На саміті ЄС у Брюсселі 18–19 червня він має намір представити цю пропозицію перед главами усіх держав-членів. За даними джерела в німецькому уряді, час для ініціативи сприятливий: після нещодавнього саміту ЄС — Західні Балкани у Берліні бачать новий поштовх для розширення Євросоюзу.
Про плани Мерца повідомляло видання “Дзеркало тижня” з посиланням на інсайдерську інформацію з німецького уряду. Окрім питання щодо України, канцлер також відстоюватиме більш тісну інтеграцію Молдови та країн Західних Балкан. Як зазначає джерело, на брюссельському саміті питання розширення ЄС отримають значну увагу; лідери, ймовірно, домовляться провести глибшу дискусію на рівні Європейської ради у жовтні — і не виключено, що тоді можуть бути ухвалені конкретні кроки.
Ідею “асоційованого членства” Мерц уперше озвучив у травні, що тоді викликало жорстку критику в Києві. Канцлер відстояв свою пропозицію під час виступу в Бундестазі, детально окресливши її принципи. За його концепцією, Україна отримувала б регулярну участь у роботі Європейської ради та галузевих рад міністрів, не набуваючи стану повноправного члена Союзу.
“Це означало б регулярну участь України в засіданнях Європейської ради та галузевих рад міністрів. Український комісар — поки що без портфеля і права голосу — був би обличчям Києва у Брюсселі, а депутати з України — також поки що без права голосу — брали б участь у роботі Європейського парламенту”, — заявив Фрідріх Мерц під час виступу в Бундестазі.
Мерц підкреслив, що інтеграція України в структури ЄС має відбуватися якомога швидше, але суворо на підставі виконання критеріїв і просування реформ. Канцлер запевнив, що Берлін підтримає Київ стільки, скільки буде потрібно, і нагадав про кредит у розмірі 90 млрд євро, наданий Україні Євросоюзом. Паралельно, за словами Мерца, ЄС розпочинає роботу над 21-м пакетом санкцій проти Росії та посилює тиск на її так званий тіньовий флот.
Що передбачає запропонований статус
За задумом Мерца, “асоційоване членство” має стати проміжним статусом між нинішнім становищем країни-кандидата і повноправним членством у ЄС. Ідея полягає в тому, що Україна не повинна довго залишатися лише під обіцянками, тоді як традиційна процедура вступу може затягуватися. Тому пропонується формат, який відкрив би для Києва доступ до європейських інституцій ще до завершення всіх переговорів.
У Брюсселі наголошують, що будь-які нові рішення щодо розширення повинні спиратися на принцип заслуг: оцінку прогресу реформ країн-кандидатів. Єврокомісія позитивно відзначила сам факт дискусій про вступ України та закликала продовжити обговорення на рівні Європейської ради. Водночас модель Мерца передбачає механізм “умови втрати чинності” на випадок, якщо Україна відступить від стандартів верховенства права або порушить хід інтеграції.
Як розвивалася євроінтеграція України
Переговорний процес між Україною та ЄС розпочався після того, як усі держави-члени погодили старт перемовин. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила початок переговорів із Україною та Молдовою, назвавши цей крок історичним. Україна отримала статус країни-кандидата на вступ у 2022 році і наразі веде переговори про членство, що вимагає широкомасштабних реформ і приведення національного законодавства у відповідність із європейськими нормами.
Проте шлях до повноцінного членства виявляється нелегким: частина держав-членів наполягає на перегляді умов прийому нових країн. Ініціативи п’яти країн, які пропонують обмежити права нових членів, розглядають як спробу зберегти існуючий баланс впливу в ЄС. Ключова розбіжність між позицією Брюсселя та ініціативами Парижа і Берліна стосується того, на якому етапі Київ має отримати повний статус члена й право голосу в інституціях Союзу.
