Літній майданчик ресторану “Щастя на Русанівці” на Русанівській набережній, 8/2, ймовірно порушує одразу кілька нормативних актів — як загальнодержавних, так і столичних. Раніше заклад уже опинявся в центрі суперечки через розширену терасу, яка зайняла більшу частину тротуару. Цього разу активісти зафіксували конкретну відстань: від заокруглення бордюру до кута будівлі — лише 13,75 метра, тоді як закон вимагає не менше 20 метрів. Інспектори благоустрою виїхали на місце і склали припис.
Про порушення норми в 20 метрів до перехрестя повідомили місцеві мешканці у Facebook-групі Русанівки, адміністратори якої поспілкувалися з представницею ресторану. Вона відмовилася пред’являти повні документи на майданчик, показавши лише на смартфоні скан якогось дозволу на тимчасову споруду. За її словами, заклад отримав 5-річне погодження на тимчасову споруду, проте інформаційного талона від органів благоустрою не було пред’явлено. Крім того, представниця стверджує, що ресторан отримав погодження від поліції, тобто, на її думку, силова структура дозволила відхилення від загальнодержавної норми.
Заборона розміщення будь-яких об’єктів ближче ніж за 20 метрів до перехрестя закріплена в “Єдиних правилах ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів” (Постанова Кабінету Міністрів № 198 від 1994 року, пункт 35 у редакції 2023 року). Подібна норма також прописана в київському “Порядку розміщення майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства” 2013 року.
Ці 20 метрів — не формальність: вони створюють необхідний “трикутник видимості” для водіїв і пішоходів відповідно до ДБН В.2.3-5:2018 “Вулиці та дороги населених пунктів”. Будь-яка конструкція — огорожа, парасольки, квіткові горщики чи столи — може заважати огляду і створювати ризик для тих, хто виїжджає з другорядної дороги або повертає на перехресті.
У випадку з “Щастям на Русанівці” перехрестям юридично вважається весь вузол сполучення Русанівської набережної та бульвару. Кут будівлі фактично врізається в цей вузол, тож весь тротуар навколо кута, пішохідні переходи та підходи до них, заокруглення бордюрів навколо газону — все це юридично належить до зони перехрестя. Вимірювання від початку заокруглення бордюру до кута будинку показало 13,75 метра, що більш ніж на шість метрів менше від допустимої відстані. Отже, значна частина літнього майданчика опинилася в межах трикутника видимості і не може законно там розташовуватися.
Що буде з майданчиком далі
Активісти відзначають, що нинішня ситуація має міцніше нормативне підґрунтя, ніж попередні конфлікти з цим закладом. Справа вийшла за рамки суперечки між сусідами та бізнесом і набрала ознак задокументованого порушення. Для остаточного з’ясування обставин готується офіційний запит до органів благоустрою.
Поведінка представників ресторану під час спілкування з активістами вкладається в усталену модель: заклади запевняють, що мають документи, проте відмовляються їх показати. Минулого року подібні інциденти відбувалися з кількома київськими закладами: у одного відкликали всі погодження на майданчик, інший добровільно демонтував конструкцію після звернення до благоустрою, а третій лише після тривалого очікування надав номер інформаційного талона. Наразі “Щастя на Русанівці” обирає закриту позицію.
Самовільні тераси в Києві — системна проблема
Незаконне захоплення публічного простору закладами харчування — це не поодинокі випадки, а стійка тенденція у різних районах Києва. У 2025 році Господарський суд міста зобов’язав компанію “Бережок” демонтувати 26 незаконно встановлених споруд на території ландшафтного заказника “Деснянські луки”: кафе “Берег” на Троєщині зайняло майже 500 квадратних метрів природоохоронної зони. Цю справу вели громадські екологічні організації та прокуратура, і суд став на бік захисту громадського простору.
Втім, навіть легальному ресторанному бізнесу в Києві нині непросто через непрозорі умови роботи. Наприклад, фудкорт, відкритий у приміщенні Бессарабського ринку в грудні 2025 року, вже за кілька місяців втратив значну частину орендарів: станом на кінець червня 2026 року там працювала лише половина закладів. Це свідчить, що питання прозорості процедур і дотримання норм є ключовими для стабільності ресторанного ринку міста.
