У спеціалізованому Facebook‑пабліку, присвяченому історії Києва, розгорілося жваве обговорення серед містян щодо подальшої долі барельєфа “1917” — одного з чотирьох рельєфів, що прикрашають ст. м. Майдан Незалежності. Ця скульптурна робота розташована на одній із технічних шафок: ще в червні 2016 року її «декомунізували», закривши комуністичні символи — серп і молот, а також напис “Вся власть советам” спеціальною металевою накладкою. Нині ж у дискусії фокусується сама дата: жовтень 1917 року асоціюється з революцією в Росії, але дехто пропонує альтернативні тлумачення цієї дати.
“Фотозагадку” — ностальгічне нагадування — оприлюднила у групі “Фотозагадки Києва з минулого” на Facebook користувачка Йола Таркіл. Під світлиною барельєфа з накладкою вона зауважила, що для багатьох киян це створює когнітивний дисонанс, адже очевидно, що приховано під металевою «заплаткою». Авторка назвала ситуацію “маразмом”, не уточнивши при цьому, чи вимагає вона демонтажу самої накладки, чи повного видалення барельєфа. Саме так діяли на інших станціях, де оздоблення не мало вирізненого художнього значення та підпадало під дію закону про декомунізацію.
У відповідь частина місцевих жителів почала наділяти дату на барельєфі новими смислами. Зокрема, Віктор Петрук зазначив, що ще в березні 1917 року в Києві була створена Центральна Рада, а після Жовтневого перевороту саме вона ухвалила Третій Універсал, проголосивши незалежність і утворивши Українську народну республіку. На це йому відповіли, що не слід перекручувати історичні події: події в Петрограді — частина загальної історії, незалежно від того, наскільки патріотично налаштована частина населення це сприймає.
“Дисонанс — це коли там портрет Бандери причеплять. А в даному вигляді якраз все органічно: це символ тих, хто збудував (метро)”, — зауважив Ігор Рибчинчук. — “Є варіант помститися комуністам — не користуватися їхнім метро. Сідайте на волів і погнали”, — з іронією додав Євген Александров.
Пригадали й інші подібні випадки в київському метрополітені. Зокрема, на ст. м. “Палац України” у 2024 році було демонтовано мозаїчне панно з зображенням червоноармійця та написи “РККА 1918” разом із радянськими зірками. Радянські символи також прибирали на станціях “Героїв Дніпра”, “Політехнічний інститут”, “Шулявська”, “Берестейська”, “Лісова”. Власне, барельєф на Майдані зберігся переважно через свою художню цінність.
Автор барельєфа — радянський скульптор‑монументаліст Олександр Налбандян. Станція відкрилася 17 грудня 1976 року під назвою “Площа Жовтневої революції”, і її оформлення мало виразний радянський ідеологічний характер.
Метро шукає, хто б розробив йому план розвитку – певно, своїми силами й помріяти не можуть
Раніше повідомлялося, що в київському метрополітені підрахували кількість загублених речей, які потрапляють до бюро знахідок: десятки сумок, мобільні телефони та навушники, а також деякі несподівані предмети. Усі знайдені речі доставляють до спеціального бюро на станції “Дорогожичі”, де вони зберігаються протягом шести місяців. Працівники метро також пояснили, як діяти пасажирам у разі втрати або знаходження чужих речей.
Також повідомлялося, що КП “Київський метрополітен” оголосило тендер на розробку плану розвитку на наступні три роки. Тендер розміщено на платформі публічних закупівель ProZorro, а переможцю обіцяно виплатити 300 тис. грн за виконану роботу. Термін виконання обмежений — до 15 липня 2025 року.
