У Деснянському районі Києва звичний торговий кіоск-МАФ на вулиці Олександри Екстер, 16 раптово почав набувати ознак капітальної будівлі. Вночі 27 липня 2026 року над конструкцією з’явилося перекриття з газоблоку, а робітники почали встановлювати віконні рами. Про ймовірну схему повідомила депутатка Київради Вікторія Пташник. Активісти застерігають, що подібні «кіоски‑мутанти» масово фіксуються також у Дніпровському районі. Небезпека в тому, що присвоєння статусу капітальної споруди дає власнику підстави претендувати на земельну ділянку без проведення аукціону, обминаючи конкурентні процедури.
Про можливу схему заявила Вікторія Пташник, депутатка Київради. За її словами, до неї звернулися активісти Деснянського району, які задокументували перетворення МАФу на вулиці Екстер, 16 на Троєщині — із простого торгівельного кіоску він перетворюється на об’єкт, що формально виглядає як капітальна споруда.
“Під капітальними спорудами власники таких споруд можуть претендувати на землю без аукціону, що не є конкурентним способом отримання ділянки в Києві”, – написала Вікторія Пташник у Facebook.
Депутатка додає, що активісти фіксують масове поширення таких перетворень і в Дніпровському районі столиці. Вона нагадала про раніше виявлені схеми із переоформленням тимчасових об’єктів і висловила сумнів у доцільності надання простим кіоскам-МАФам статусу капітальної споруди. Пташник закликала звернути увагу на ситуацію міського голову Віталія Кличка та керівника Департаменту територіального контролю КМДА Михайла Буділова.
“Навряд чи подібні кіоски-мафи мають бути капітальними спорудами… Так хочеться, щоб Київ мав європейське обличчя. Бажано із зеленими деревами, а не суцільним бетоном”, – зазначила Пташник.
Розповсюджують оборудку по районах
Механізм, на який вказує депутатка, вже неодноразово фіксували правоохоронні органи в різних частинах Києва: спершу на комунальній землі самовільно з’являється дрібна тимчасова споруда, яку згодом її власники намагаються легалізувати через муніципальні процедури. Після цього під приводом «обслуговування» до об’єкта привласнюють значно більшу ділянку землі — без відкритого аукціону. Цього разу відмінність у тому, що мова йде не про занедбані сараї чи туалети, а про діючі торгові кіоски, які на очах у мешканців добудовують до вигляду капітальної нерухомості.
Якщо така практика масштабуватиметься й у Дніпровському районі, як стверджують активісти, ризики для розвитку міста зростуть: декілька груп забудовників зможуть отримати десятки земельних ділянок у різних районах Києва без прозорих конкурсних процедур і публічного контролю.
Викривали подібні оборудки по всьому місту
Раніше повідомлялося, що на Печерську ділки скуповують старі сараї під майбутню забудову — під час земельного аукціону одна й та сама особа придбала відразу три об’єкти нежитлової нерухомості, фактично напівзруйновані комори й двірницькі будиночки, які згодом можуть стати підставою для оформлення значно більшої земельної ділянки.
Також повідомлялося, що «туалетну схему» виявили біля Майдану Незалежності, у буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: ділки намагалися оформити право власності на сміттєзбірники й інші невеликі об’єкти, щоб потім претендувати на значно більші ділянки в історичному центрі міста.
