Народний артист України Тарас Петриненко змушений був перенести великий концерт у Києві: причиною стала раптова хвороба, яка одночасно вразила всю творчу команду. У воєнний час скасування та перенесення концертів у столиці трапляються частіше, ніж зазвичай — у лютому 2026 року подібна ситуація сталася з заходом за участі Сергія Жадана та Alyona Alyona. Концерт планували провести у МЦКМ (Жовтневому палаці), одному з провідних концертних майданчиків Києва. Організатори обіцяють найближчим часом оголосити нову дату виступу; придбані квитки залишаться дійсними.
Виступ Тараса Петриненка та Тетяни Горобець за участі гурту “Гроно” у супроводі Київського академічного муніципального духового оркестру було заплановано на 31 травня у Жовтневому палаці. Про перенесення заходу через раптову хворобу всього складу повідомлялося в ЗМІ. До програми мали ввійти найвідоміші твори маестро — “Україна”, “Господи, помилуй нас”, “Пісня про пісню” — які планували виконати у дуеті з народною артисткою Тетяною Горобець. Диригувати оркестром мав Олександр Госачинський.
Тарас Петриненко — автор пісні “Україна”, що набула статусу неофіційного гімну країни. Він удостоєний звання народного артиста України (1999) та оголошений Національною легендою України (2023). Серед найвідоміших композицій маестро — “Пісня про пісню”, “Господи, помилуй нас”, “Там за обрієм”.
Чому Жовтневий палац опинився в центрі подій
Сам майданчик, де мав пройти концерт, нещодавно постраждав через обставини, спричинені війною. Події, заплановані на 24–26 травня, довелося перенести через пошкодження будівлі — організатори пообіцяли повідомити про нові дати найближчим часом. При цьому головна концертна зала не зазнала суттєвих руйнувань і змогла відновити роботу вже 27 травня.
Перенесення виступу Петриненка відбувається на тлі ширшої дискусії про доцільність масових культурних заходів під час активних бойових дій. Питання відповідальності артистів і промоутерів залишається гострим: для одних концерти — форма культурного спротиву та підтримки нормального життя, для інших — зайвий ризик великих скупчень людей. Практика перенесення заходів через непередбачені обставини стала звичною: організатори, як правило, зберігають квитки дійсними й узгоджують нові дати.
Що відбувається із заходами в Києві під час війни
Столичні концертні майданчики регулярно вимушені переносити або скасовувати події. У травні 2026 року суспільні суперечки навколо масових концертів у Києві не вщухали: відомий блогер гостро розкритикував киян за відвідування великого виступу Бумбокс незабаром після ракетних ударів по столиці, наголошуючи, що занадто швидке повернення до розваг може становити додаткову небезпеку, адже великі скупчення людей потенційно уразливі під час ескалації.
Скандали через виступи в прифронтових або небезпечних умовах неодноразово ставали резонансними. Зокрема, значне обурення викликав концерт виконавця YAKTAK у день обстрілів Києва в серпні 2025 року: захід відбувся у Софіївській Борщагівці попри нічні удари по столиці, що призвели до щонайменше 21 загиблого. Дискусія про межу між культурним спротивом і безвідповідальністю тривала ще довго після того випадку.
