Державний секретар США Марко Рубіо фактично здійснює управління Венесуелою, не переїжджаючи до Каракаса. Після ув’язнення Ніколаса Мадуро в тюрмі Нью-Йорка Вашингтон взяв під контроль виручку від нафти, кадрові рішення та навіть тексти публікацій у соцмережах виконуючої обов’язки президента Делсі Родрігес. Критики назвали цей стан безпрецедентним і провели паралелі з колоніальним керуванням.
Про подробиці повідомляє розслідування The New York Times від 11 липня, яке базується на інтерв’ю з понад десятком посадовців з обох урядів. Видання зображує Рубіо як фактичного «віцекороля» Венесуели — рівень впливу одного американського політика на суверенну державу, який не має аналогів з часів окупації Іраку 2003 року. Ключовий механізм впливу – фінансовий: Міністерство фінансів США отримує більшість доходів від експорту Венесуели, а потім повертає їх через приватні банки з жорсткими умовами витрат, встановленими особисто Рубіо. Журналісти порівнюють цю схему з тим, як батьки контролюють кишенькові гроші дітей.
Контроль простягається й на зовнішню та внутрішню політику: Рубіо погоджує ключові кадрові призначення у Венесуелі, зокрема кандидатуру міністра оборони, і визначає, яким іноземним і американським компаніям дозволено розробку нафтових родовищ. Коли міністр закордонних справ Іван Хіль опублікував допис із критикою удару США по Іраку, адміністрація вимагала його видалити — і допис зник за кілька годин. Родрігес навіть надсилає проєкти своїх постів Рубіо для погодження перед публікацією. А коли Fox News запросив її на інтерв’ю, вона відповіла, що перш ніж погоджувати, їй потрібен дозвіл Трампа.
Співпраця між Рубіо й Родрігес почалася в ніч на 3 січня: держсекретар зателефонував одразу після затримання Мадуро і поставив перед нею вибір — прийняти умови США або зазнати ударів по інфраструктурі та військових об’єктах. Відтоді вони листуються іспанською в WhatsApp — обмінюються повідомленнями, вітаннями з днем народження та фото.
Землетрус зірвав план переходу до демократії
Рубіо розробив триетапний план для Венесуели: відновлення економіки, стабілізація та — лише після цього — перехід до демократії через вільні вибори. До червневих землетрусів, що забрали понад 4 000 життів, адміністрація вважала, що країна вже перебуває на другому етапі. Природна катастрофа повернула процес назад. США направили в країну близько 900 військовослужбовців, виділили майже 400 мільйонів доларів допомоги та передали готівку безпосередньо уряду Родрігес.
Співпраця має також безпековий вимір: у червні американські сили, за інформацією від Родрігес, завдали ракетного удару на півдні Венесуели й ліквідували Ніньо Гуерреро — одного з лідерів угруповання Tren de Aragua. Це стало першою спільною військовою операцією двох урядів. Водночас венесуельська опозиція фактично відсунута вбік: за даними опитування Meganálisis, 78% венесуельців готові проголосувати за лідерку опозиції Марію Коріну Мачадо, а 94% вважають, що соратники Мадуро не мають брати участь у передачі влади.
Елізабет Сондерс, професорка політичної науки Колумбійського університету, охарактеризувала повноваження Рубіо над Венесуелою як «безглузді» й «неетичні», зазначивши, що вони можуть бути підставою для імпічменту. Кеннет Рот, колишній виконавчий директор Human Rights Watch, зауважив, що такий контроль США нагадує імперські практики XIX століття.
Нафтові доходи та межі впливу США
США активно реалізують венесуельську нафту на світових ринках і вже отримали від цього понад мільярд доларів. Рубіо особисто вирішує, яким компаніям надаються санкційні винятки для роботи в країні, і сприяв розширенню доступу американських нафтових корпорацій до родовищ. Старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Девід М. Ґінні порівняв ці дії з колоніальними практиками XIX століття, коли ресурси підкорених народів видобувалися силою.
Трамп раніше заявляв, що є президентом Венесуели — у Білому домі зазначили, що це, ймовірно, був жарт. Також він пропонував направити Рубіо до Каракаса як наступного лідера країни; помічники президента теж називали це жартом. Проте факти, викладені в розслідуванні The New York Times, свідчать, що Рубіо й без переїзду до Каракаса давно здійснює значний контроль над Венесуелою з Вашингтона.
