Елітне поселення поруч із «Оболонськими Липками» — комплексом на набережній, де свого часу був прописаний Віктор Янукович — поступово занепадає. За свідченнями місцевих жителів, які часто бігають уздовж фасадів будинків, сьогодні постійно заселеним виглядає лише один із будинків; до деяких інших інколи заходять лише технічні працівники. Приблизно 10–15 споруд стоять покинутими: їхні паркани й дерева вкрила павутина, рослинність розрослася й втратила акуратну форму, а в багатьох будиночках почала кришитися цегла — виглядає це доволі занедбано.
За повідомленням кореспондента, «містечко мільйонерів» на набережній Оболоні занепало: з близько тридцяти зведених тут у середині нульових будинків лише до десятка регулярно приходять садівники та прибиральники. На подвір’ях решти — хаос: павутиння на парканах, колись доглянуті ялинки та кущі розрослися й втратили контури, а на стінах видно осипання цегли.
“Я тут досить часто бігаю вранці, тому бачу, хто й де є. Людей, які справді мешкають тут, за останній час бачила лише за скляним парканом — це один з будинків на набережній. Також, ніби, помічала, як заходили люди з вулиці. Усі інші будинки порожні, хіба що іноді з’являється садівник”, — розповіла пані Ірина, котра живе у багатоповерхівці неподалік.
На зроблених світлинах добре видно сліди занепаду: павутину, відшарування цегли та інші ознаки нестачі догляду. Це виглядає доволі дивно, особливо з огляду на те, що більшість таких споруд коштують мільйони доларів, а їхні власники, ймовірно, перебувають за межами країни.
Зокрема, у Франції проживає колишній тричі генеральний прокурор Святослав Піскун, якому раніше належав будинок на Оболонській набережній, 29 — Київрада відвела ту ділянку для будівництва та обслуговування ще у 2010 році (на той час будинок уже був зведений). Неподалік свого часу була садиба тодішнього голови ЦВК Сергія Ківалова, багаторічного керівника Одеської юридичної академії, про що писали розслідувачі раніше.
Час від часу деякі з маєтків з’являються на ринку нерухомості. Так, 1 липня 2026 року на продаж виставили садибу на Оболонській набережній, 63: власник просить 2,3 млн доларів за великий цегляний особняк площею 518 кв. м із чотирма сотками землі.
“З території будинку відкриваються чудові краєвиди на Дніпро та набережну. У будинку нібито є ексклюзивні дизайнерські рішення, дорогі меблі та декор, камін, басейн і сауна, більярдна, спортзал, гардеробні, кабінет і пральні”, — йдеться в рекламному описі об’єкта.
Ще один будинок на першій лінії від Дніпра знайшли серед пропозицій оренди елітної нерухомості: споруда площею 360 кв. м пропонується за 5 тис. доларів на місяць. Рієлтори підкреслюють приватність, панорамні види та рівень безпеки — у «містечку мільйонерів» є охорона, а всередині нібито нещодавно зробили «космічний ремонт».
Насправді більшість споруд у цьому «містечку мільйонерів» купували не для постійного проживання, а як інвестиційні об’єкти. Деякий час їхня ціна зростала, але після 2014 року продавати такі об’єкти стало невигідно (в деякі власності, наприклад маєток Ківалова, втручалися учасники Майдану). І з початком повномасштабного вторгнення їхня ринкова вартість значно впала — ці будинки перетворилися на своєрідну “валізу без ручки”.
Мешканці VIP-поселення «Коник» скаржаться на мобільного оператора — Київрада перевірить
Раніше повідомлялося, що Київрада планує проголосувати за проведення перевірки використання земельної ділянки однією з компаній-операторів мобільного зв’язку у Голосіївському районі. Ініціатива з’явилася після скарг мешканців елітного житлово-будівельного кооперативу «Коник», розташованого в мікрорайоні Віта-Литовська поруч із заказником Жуків Острів та Голосіївським парком. За їхніми словами, оператор зводить «телекомунікаційну споруду» поблизу автозаправки та поста охорони кооперативу.
Крім того, з’явилася ініціатива щодо повернення громаді доступу до прибережних зон, які роками були приватизовані елітами. Нещодавно інспектори Держекоінспекції Столичного округу відвідали закриті поселення Козин і Конча-Заспа й не змогли потрапити до води. Участь офіційних осіб у таких перевірках, незважаючи на очікування, що власники маєтків не пустять їх через ворота, свідчить про готовність держави переглянути практики захисту інтересів еліт. Чи стосується це лише парканів — залишається питанням для обговорення.
