Верховний Суд 16 червня розглянув касаційну скаргу захисника засудженого, який адміністрував Telegram‑спільноту з інформацією про пересування працівників РТЦК та СП у Новомосковському районі Дніпропетровської області. Матеріали справи оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Засудженого визнали винним за частиною 2 статті 114‑2 Кримінального кодексу України, а апеляційний суд згодом призначив йому реальне позбавлення волі замість іспитового строку.
Йдеться про справу №183/12045/24, яку розглядала колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Засідання відбулося за участю прокурора та захисника, який долучився в режимі відеоконференції.
За матеріалами провадження, у грудні 2023 року чоловік, використовуючи мобільний телефон iPhone 11 ProMax, створив у месенджері Telegram та адміністрував спільноту, де в період з 22 липня по 7 серпня 2024 року поширював відомості про розташування Збройних Сил України. Мова йде про дані, які не були опубліковані у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони чи іншими уповноваженими органами.
Суд встановив, що в спільноті поширювалися відомості про розташування та переміщення військовослужбовців РТЦК та СП під час виконання ними мобілізаційних заходів з оповіщення населення в м. Новомосковську (нині м. Самар) та в Новомосковському районі Дніпропетровської області. Дії кваліфіковано за частиною 2 статті 114‑2 КК України.
- Самарський міськрайонний суд Дніпропетровської області 8 жовтня 2025 року призначив покарання у виді 5 років позбавлення волі;
- одночасно суд звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням на 3 роки;
- стягнуто процесуальні витрати та вирішено долю речових доказів;
- Дніпровський апеляційний суд 2 лютого 2026 року скасував рішення в частині умовного покарання і призначив реальні 5 років позбавлення волі;
- в іншій частині вирок залишили без змін.
Захист оскаржив рішення апеляційної інстанції
У касаційній скарзі захисник просив скасувати рішення апеляції, посилаючись на неправильне застосування норм закону та істотні порушення кримінального процесуального законодавства. Він стверджував, що апеляційний суд допустив упередженість та ухилився в бік обвинувачення, а головуючий порушив принцип рівності сторін, обмеживши захист у часі під час дебатів.
Захисник також звернув увагу на те, що апеляційний суд оголосив лише резолютивну частину вироку, а приблизно через годину вручив стороні захисту повний текст рішення на 14 сторінках дрібним шрифтом. За його словами, це може свідчити про те, що рішення було підготовлене до наради суддів.
“Апеляційний суд свого рішення належно не обґрунтував і залишив поза увагою обставини провадження, які можуть бути підставами для призначення засудженому більш м’якого покарання”, — йдеться в скарзі захисника.
Як обставини, які, на думку захисту, мали б бути враховані, називали те, що засуджений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а також те, що він перебуває в шлюбі.
Рішення Верховного Суду
Верховний Суд розглянув доводи касаційної скарги щодо процесуальних порушень під час апеляційного перегляду. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду перевірила твердження про нібито упередженість апеляційного суду та обмеження часу для сторони захисту під час дебатів.
Постанова від 16 червня 2026 року набрала законної сили того ж дня. Вирок Дніпровського апеляційного суду від 2 лютого 2026 року, за яким засудженому призначено реальне покарання у виді 5 років позбавлення волі за частиною 2 статті 114‑2 Кримінального кодексу України, залишається чинним судовим рішенням у цій справі.
Покарання за передачу даних про military‑об’єкти в умовах війни
Справи про поширення інформації щодо місця дислокації українських військових і мобілізаційних підрозділів розглядаються судами регулярно, оскільки такі відомості можуть бути використані для коригування ударів. Частина 2 статті 114‑2 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення відомостей про Збройні Сили України в умовах воєнного стану.
Подібні провадження в інших регіонах
Раніше повідомляли, що Служба безпеки України затримала на Одещині агента іноземної розвідки, який коригував удари по об’єктах оборони, передаючи ворогу координати цілей. Також було зафіксовано випадок, коли мобілізованого, що самовільно залишив частину, затримали за підозрою у співпраці з іноземною розвідкою та наведені атаки на об’єкти в Запоріжжі. Обидва випадки, як і справа адміністратора Telegram‑спільноти на Дніпропетровщині, стосуються передачі відомостей, які могли завдати шкоди обороноздатності України.
