У ніч проти 30 липня російські сили завдали масованого комбінованого удару по території України, який, за оцінками експертів, суттєво відрізнявся від попередніх атак. Противник майже відмовився від застосування балістичних ракет і зробив основну ставку на крилаті ракети Х-101. Водночас уперше за довгий час було використано північнокорейські балістичні ракети KN-23. Фахівці також відзначають, що удар одночасно був спрямований на велику кількість регіонів.
За повідомленнями моніторингового Telegram-каналу “Ракети”, Повітряні сили ЗСУ з 52 запущених крилатих ракет Х-101 знешкодили 45. Частину підготовлених до пуску ракет цього типу противник узагалі не застосував. Із чотирьох протикорабельних ракет 3М-22 “Циркон” жодну не збили. Усі дев’ять крилатих ракет 3М-14 “Калібр” вдалося перехопити.
Загалом, за офіційними даними, Росія атакувала Україну 358 засобами повітряного нападу:
- чотирма протикорабельними ракетами “Циркон”/”Онікс”,
- дев’ятьма балістичними ракетами “Іскандер‑М”/С‑400/KN‑23,
- 61 крилатою ракетою Х‑101/”Калібр”,
- 284 ударними безпілотниками типу Shahed.
У Повітряних силах підкреслили, що особливістю цього удару стало одночасне застосування засобів нападу різних типів із кількох напрямків.
Про підготовку удару було відомо заздалегідь
Ввечері 29 липня президент Володимир Зеленський попередив, що Росія готувалася до масованого удару і ймовірність його здійснення вночі була високою. За його словами, командувач Повітряних сил ЗСУ Анатолій Кривоножко доповів, що ворог за кілька діб підготувався до атаки. Зеленський також закликав партнерів пришвидшити постачання ракет для систем Patriot.
Використання KN‑23 замість звичного набору “Іскандерів” та поєднання балістики з масованим залпом крилатих ракет свідчать про те, що Москва тестує здатність української ППО реагувати на комбіновані атаки одночасно з різних напрямків. Відмова від частини підготовлених Х‑101 може вказувати як на технічні проблеми під час пусків, так і на прагнення зберегти запаси для майбутніх ударів.
Удари ракетами С‑400 по Києву військові називають ракетним терором цивільного населення, оскільки ці ракети важко збити наявними засобами ППО. Також фахівці пояснюють, чому повітряна тривога іноді спрацьовує із запізненням або звучить тоді, коли безпосередньої загрози ще немає.
