Поки кияни переховувалися в підземці через чергову загрозу обстрілу, активісти використали станцію метро як майданчик для нагадування про кримських політв’язнів. Наприкінці травня тисячі мешканців столиці ночували в метро в очікуванні масованої атаки РФ. Водночас учасники акції звернули увагу на долі людей, яких Росія утримує за ґратами, серед яких є й ті, чиє ув’язнення почалося ще у 2014 році.
Серед тих, про кого нагадували під час акції, — Галина Довгопола та Олександр Сізіков. Докладніше про їхні справи повідомляє Суспільне Крим. Галина Довгопола — уродженка Бахчисараю, яка мешкала в Севастополі й була затримана окупаційною владою в листопаді 2019 року. Їй висунули обвинувачення в нібито «державній зраді», але насправді переслідування пов’язане з її відкритою проукраїнською позицією з перших днів окупації півострова.
Пенсіонерку незаконно затримала РФ та звинуватила в нібито «державній зраді». Вона перебуває у неволі й скаржиться на жахливі умови утримання та відсутність належної медичної допомоги. Галина Довгопола — одна з найстарших політичних в’язнів, яких наразі тримають у російських тюрмах.
“Якщо я виживу (все ж вік), то моя дорога тільки до України. Одного прошу я від усіх — жодного збирання грошей для мене! Допомога — лише широкий розголос і нагадувати уряду України, щоби політв’язнів не тримали під ‘сукном’,” — писала Галина Довгопола у своїх листах із в’язниці.
Ні тортури, ні знущання окупантів не зламали її дух. У листах вона зберігає надію на краще та не приховує своєї любові до України. Її слова стали символом незламності для тих, хто бореться за звільнення бранців Кремля.
Другий учасник акції — Олександр Сізіков. У травні 2023 року російський суд засудив цього сліпого кримського активіста, фігуранта «справи кримських мусульман», до 17 років позбавлення волі. Коли він був на волі, Олександр відвідував місця обшуків і судові засідання у політично вмотивованих справах та виходив на одиночні пікети. За законодавством РФ передбачено звільнення осіб із повною втратою зору від відбування покарання, проте Сізікова залишають за ґратами.
Що сталося з Сізіковим після вироку
У травні 2025 року Мінусинський міський суд Красноярського краю РФ ухвалив рішення про звільнення Олександра Сізікова у зв’язку з хворобою. Він повернувся до Криму, але вже в жовтні Красноярський крайовий суд скасував це рішення та постановив повернути його до в’язниці. Вночі окупаційна «поліція» провела обшук і затримала його у Бахчисарайському районі окупованого півострова.
Після окупації півострова Росія поширила своє законодавство на Крим і систематично переслідує кримських мусульман за нібито приналежність до організації «Хізб ут-Тахрір». Ця група в Росії визнана терористичною, хоча в більшості країн світу такого визнання немає. Саме за цим звинуваченням Сізіков, який повністю втратив зір, і досі утримується за ґратами.
За даними правозахисних організацій, в Росії наразі перебувають близько 371 політичного в’язня, більшість із яких — кримські татари. Акції в метро, лекції та виставки стали для активістів способом не дати суспільству забути про цих людей — особливо коли переговорні процеси просуваються повільно.
Станція “Лук’янівська” і пам’ять про Крим
Київська підземка дедалі частіше перетворюється на простір, де перетинаються реалії війни та громадянська активність. На станції метро “Золоті Ворота” діє виставка “Незламне місто”, в експозиції якої представлені роботи студентів і викладачів Фахового коледжу “Універсум”. Поки одні станції виконують роль укриттів під час обстрілів, інші — як-от питання перейменування “Лук’янівської” — кияни обговорюють у петиціях після чергових пошкоджень від ударних хвиль.
Тема кримських бранців Кремля не зникає з порядку денного попри роки окупації. Кожен, хто бере участь у пам’ятних заходах у Києві, може приєднатися до ініціативи “Листи до вільного Криму” і написати листа політв’язням. Водночас під час травневих атак на станції “Лук’янівська” почала обсипатися стеля — удари РФ по Києву відчуваються навіть на глибині 69 метрів під землею.
