Уперше за сім років президентства Володимир Зеленський провів індивідуальні 30‑хвилинні зустрічі з кожним лідером депутатських фракцій та груп Верховної Ради. Зустріч із фракцією “Слуга народу” відбулася напередодні увечері, а 26 травня — у перший пленарний день сесійного тижня — відбулося спілкування з лідерами опозиційних і малих груп. На кожній із бесід поряд із президентом були присутні голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, керівник Офісу президента Кирило Буданов та голова монобільшості Давид Арахамія. Частина учасників погодилася розповісти про теми розмов.
До зустрічі з президентом були запрошені вісім народних депутатів: Петро Порошенко від “Європейської солідарності”, Юлія Тимошенко від “Батьківщини”, Олександра Устінова від “Голосу”, Олег Кулініч від групи “Довіра”, Ігор Палиця від “За майбутнє”, Юрій Бойко від “Платформи за життя та мир”, Антоніна Славицька від “Відновлення України” та Дмитро Разумков від об’єднання “Розумна політика”. Не всі погодилися детально коментувати зміст розмови виданню BBC News Україна: у “Батьківщині” підтвердили факт зустрічі Тимошенко з президентом, але від подальших коментарів утрималися; аналогічно вчинив і Ігор Палиця.
Співголова групи “Відновлення України” Антоніна Славицька пояснила, чому не стала детально розповідати про зміст зустрічі:
“У такому форматі спілкування відбулося вперше. Наміри у всіх сторін конструктивні. Водночас розповідати якісь конфіденційні речі з зустрічі неправильно, бо це може зашкодити налагодженню конструктивної співпраці законодавчої гілки влади й президента.”
Голова групи “Довіра” Олег Кулініч охарактеризував розмову як конструктивний діалог і висловив сподівання, що такий формат зустрічей матиме продовження. Лідер “Платформи за життя та мир” Юрій Бойко, який зустрівся з президентом о 12:30, повідомив, що центральним меседжем президента було заклик до узгодженої роботи парламенту: “Парламент має працювати злагоджено”. За словами Бойка, Зеленський також пояснював, як країна прагне миру, як відбувається комунікація з міжнародними партнерами і за яких умов можливе припинення вогню. Частину розмови супроводжував Кирило Буданов.
Найбільше запитань президенту поставила представниця “Голосу” Олександра Устінова — вона зібрала в депутатів понад десяток тем, які порушила під час розмови. Йшлося про низку питань: неподані на підпис законопроєкти, ротації, демобілізацію та хід перемовин. Устінова зауважила, що Зеленський відповів на всі її запитання, а розмова була “чесною та конструктивною”.
Петро Порошенко публічно, хоч і лаконічно, повідомив про свою зустріч із президентом:
“Нарешті вперше за багато років відбулася наша зустріч із президентом Зеленським віч-на-віч. В умовах коли Україна веде війну за виживання, діалог з парламентом і відновлення його суб’єктності є важливим. Надто багато викликів, які можливо подолати лише спільно.”
Порошенко також повідомив, що домовився із Зеленським про регулярний формат таких зустрічей. Це має особливе значення на тлі того, що з 2019 року між цими політиками існувала гостра політична опозиція, а в лютому 2025 року РНБО за ініціативи президента запровадила проти Порошенка санкції.
Рандеву спричинило суперечки через час проведення
Зустрічі проходили безпосередньо під час пленарного дня, коли парламент мав голосувати. Представник “Голосу” Ярослав Железняк іронічно зауважив, що через це фактично був скасований один із двох результативних пленарних днів. На Банковій з такою оцінкою не погодилися, наголосивши, що відсутність керівників фракцій у сесійній залі “не впливає істотно на результати голосувань”.
У самих учасників критики щодо часу призначення зустрічей не було. Олег Кулініч зазначив, що зустріч призначили тоді, “коли зручно було президенту”, і не бачить у цьому проблеми. Юрій Бойко підкреслив, що графік Зеленського надзвичайно напружений, тому можливість особистої розмови важливіша за вибір конкретного часу. Олександра Устінова припустила, що сесійний день обрали також через те, що “не всі голови фракцій постійно перебувають у Києві”.
Загалом 26 травня президент продемонстрував готовність до діалогу з парламентом. Спостерігачі відзначають, що на фоні складнощів із набором голосів всередині фракції “Слуга народу” за ключові законопроєкти Зеленський, ймовірно, усвідомив: покладатися лише на монобільшість і її неформальні сателіти вже недостатньо. Тому, незважаючи на серйозні політичні розбіжності, він почав шукати компроміси з опонентами.
Що варто знати про відносини президента з парламентом
Фракція “Слуга народу” переживає тривалий період внутрішньої нестабільності. За даними ЗМІ, дисципліна голосувань у монобільшості різко послабла ще з літа 2025 року. Після “справи Міндіча” цей показник впав ще стрімкіше — і це стало одним із головних чинників, що змусили президента шукати підтримку поза межами власної партії.
Окрему увагу привертає присутність Петра Порошенка на одній із зустрічей. У лютому 2025 року РНБО запровадила обмежувальні заходи проти Порошенка — це було безпрецедентно щодо чинного лідера опозиції й колишнього президента, тому їхнє особисте рандеву в резиденції глави держави стало однією з помітних деталей того дня.
Нагадаємо, що 25 травня Володимир Зеленський уже проводив зустріч із фракцією “Слуга народу”, де відбулася відверта розмова про стан війни, євроінтеграцію та підготовку до голосувань у Верховній Раді. Глава держави особисто приїхав до “слуг народу” вдруге за місяць — і розмова також була гострою. На тій зустрічі були присутні голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, перший віцеспікер Олександр Корнієнко, керівник Офісу президента Кирило Буданов та прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
