У ніч з 14 на 15 червня кіностудія імені Олександра Довженка зазнала значних руйнувань унаслідок чергової російської атаки на Київ. Важливо розуміти: це не просто знімальні майданчики або склад реквізиту — для міста й для всієї України студія є культурним феноменом із майже столітньою історією та однією з центральних фабрик кіновиробництва.
Збитки оцінюють приблизно в 1 млрд грн
Удар зачепив усі 16 павільйонів і допоміжних будівель без винятку. Найбільш постраждав павільйон, де зберігалася велика колекція костюмів — близько 100 тисяч історичних нарядів та ще до 3 мільйонів предметів одягу й реквізиту для зйомок. Кожен із костюмів можна було брати в оренду: наприклад, історичне плаття ХІХ століття коштувало б близько 400 грн на добу. Загальна сума збитків, за оцінкою керівництва студії, сягає приблизно 1 мільярда гривень.
“Тут зберігалися костюми з таких знакових стрічок, як ‘Тіні забутих предків’, ‘Пропала грамота’ та ‘Богдан Хмельницький’. Тепер цей павільйон зруйнований майже вщент — практично нічого не залишилося”, — прокоментував руйнування Андрій Дончик, гендиректор кіностудії.
Окрім павільйону з костюмами, на території студії зберігалася унікальна колекція ретроавтомобілів (а також сучасні зразки) — всі машини були у робочому стані й підтримувалися для зйомок; раніше на території навіть була власна АЗС для знімальних груп. Також на студії є великий павільйон зі зброєю різних епох — його використовували і під час екскурсій, хоча зйомку небезпечних предметів там забороняли.
Поки що невідомо, чи зазнала втрат найцінніша колекція — понад 600 кінострічок. На момент підготовки матеріалу деформовані вибухом двері цеху, де зберігалася плівка, ще не вдалося відкрити; сам цех розташований дещо далі від згорілого приміщення, тож теоретично плівка могла вціліти. Натомість павільйон №1 — унікальна споруда площею близько 2 500 кв. м, де зводили масштабні декорації міських кварталів, кораблів та інших сцен — серйозно постраждав.
Феномен епохи, що минула: чому студія має таке значення
Для Києва студія імені Довженка — це культурний символ минулих десятиліть. Її заклали у 1927 році як відповідь на зацікавленість більшовиків кінематографом і прагнення до масштабних індустріальних проєктів. Це була не просто майданчик для зйомок, а один з найбільш амбітних кінематографічних комплексів Європи свого часу: за технічним оснащенням і плануванням студія мала конкурувати з провідними закордонними центрами, а павільйони були одними з найбільших у тодішній Європі.
У стінах студії сформувався й розвивався власний український мистецький напрям, що заперечував догми радянського соцреалізму на користь етнічного містицизму, візуальної метафорики та фольклорних мотивів. Одним із найвідоміших втілень цього стилю став фільм Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” (1964), який здобув численні міжнародні нагороди та привернув увагу світової кіноспільноти до самобутньої української школи.
Ймовірно, від вибухів також постраждав знаменитий яблуневий сад Довженка — жива легенда студії. У 1930-х режисер ініціював насадження саду безпосередньо на території кіностудії, аби позбутися пустиря між павільйонами і створити комфортний робочий простір: Довженко вважав, що творчість має відбуватися в гармонії з природою. Сад розрісся на кілька гектарів, пережив Другу світову війну та складні 1990-ті й досі був одним із зелених символів студії.
Те, що Росія вирішила атакувати символ української культури й кінематографа, не випадково вкладається в ширшу логіку її ударів по культурних об’єктах. Останнім часом під обстрілами постраждали музеї, театри, галереї — у цю тенденцію вписується й атака на Києво-Печерську лавру. Можна припустити, що мета ворога — нищення того, що формує національну ідентичність та відокремлює українців від агресора; однак такий підхід приречений на поразку.
Російські удари по Успенському собору та знищення книжкового ринку
Нагадаємо, що Росія двічі вдарила по Києво-Печерській лаврі, навмисно націлюючись на Успенський собор. Минулого місяця удар по заповіднику “Стародавній Київ” вже продемонстрував системний характер знищення культурної спадщини столиці. У ніч на 15 червня ця практика повторилася, цього разу з ще більшим масштабом руйнувань: рятувальники врятували собор від повного знищення, але пошкодження виявилися серйозними.
Також у ніч на 15 червня ворожий обстріл знищив торгові ряди книжкового ринку “Почайна” у Києві. Пожежники ліквідували полум’я, проте огонь знищив значну кількість торгівельних місць із сувенірами, антикварними товарами та книгами. Через масштабність пожежі поки що складно встановити точний відсоток знищених площ і товарів — очевидно лише, що втрати значні.
