Депутат Київради, голова фракції “Слуга народу” та голова бюджетної комісії Андрій Вітренко заявив, що у столиці є достатній фінансовий ресурс для втілення Плану стійкості. Водночас ці кошти роками не були задіяні, а початок осінньо-зимового опалювального періоду вже близько. За словами Вітренка, публічні заяви міського голови більше схожі на спробу зняти з себе політичну відповідальність, ніж на відображення реальної ситуації з ресурсним забезпеченням (місто наголошує, що держава не перерахувала повний обсяг фінансування за принципом “50/50”).
Депутат навів конкретні показники: станом на квітень 2026 року на рахунках “Київтеплоенерго” знаходилось 12 мільярдів гривень. Пізніше Київрада збільшила статутний капітал підприємства ще на 2,5 мільярда, тож загальна сума сягнула 14,5 мільярда гривень. При цьому щомісячні витрати підприємства становлять близько 350 мільйонів гривень. Окремо Вітренко підкреслив, що близько 10 мільярдів гривень, які мала виділити держава, уже повинні були надійти на рахунки міста.
“Мінімум два роки місто взагалі не готувалося до важкої зими. Всі роки війни зими були відносно м’якими, і це, схоже, просто розхолодило керівництво підприємства та очільників міста”, – заявив Андрій Вітренко.
За інформацією депутата, минулого року “Київтеплоенерго” отримало близько 2 мільярдів гривень банківського відсотку саме за рахунок коштів, які трималися на рахунках без руху. Тобто замість інвестувати ці гроші в підготовку інфраструктури до опалювального сезону, підприємство фактично заробляло на них як на депозиті, що, на думку Вітренка, є прямим свідченням відсутності системного планування.
Вітренко вказав на резерви, які можна перерозподілити
Окремою проблемою, яку назвав депутат, є бюджет розвитку міста: за його даними, близько 20 мільярдів гривень виділено на публічні інвестиційні проєкти, але фактична реалізація становить лише 14%. Вітренко наполягає, що ці кошти потрібно якнайшвидше перенаправити на критично важливі заходи з підготовки до зими. Фракція порушує це питання з травня, однак рішення досі не ухвалені.
Депутат також поставив під сумнів доцільність витрат на створення нових парків, скверів та будівництво мостів на Оболоні в умовах, коли дедлайни підготовки до зими горять. На його думку, твердження мера Віталія Кличка про нібито зрив плану через недофінансування з боку держави виглядають як спроба уникнути персональної відповідальності — нагадав, що мер відповідає за все, що відбувається в місті.
Київрада шукала кредит для “Київтеплоенерго”
Паралельно з накопиченням коштів на рахунках, у травні 2026 року Київрада розглядала можливість залучення кредиту від ЄБРР обсягом 50 мільйонів євро для відновлення об’єктів теплоенергетики та підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Міська влада тоді зазначала, що без додаткового фінансування підприємству буде важко реалізувати передбачені заходи. З огляду на дані про мільярди гривень, що лежать без використання, такі плани набувають іншого звучання.
Питання виконання Плану стійкості вийшло на рівень Ради національної безпеки і оборони: віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба повідомив, що план столичної стійкості буде винесено на засідання РНБО через відсутність чітких рішень стосовно понад 600 МВт незамінених потужностей. Хоч Київ і отримав від держави близько 10 мільярдів гривень, ключові технічні питання залишаються без конкретних відповідей. Це суперечність між наявністю ресурсів і відсутністю результату є тим системним недоліком в міському управлінні, на який вказує Вітренко.
