Невідомі зловмисники викрали бронзовий барельєф із могили українського письменника Богдана Лепкого на Раковицькому кладовищі в польському Кракові. Міністерство закордонних справ України кваліфікувало цей випадок як свідому провокацію, спрямовану на загострення двосторонніх відносин. Генеральне консульство України вже звернулося до польської поліції та міської влади з вимогою провести ретельне розслідування.
У нічний час на Раковицькому цвинтарі пошкодили місце поховання Богдана Лепкого та зняли бронзовий барельєф із його зображенням. Інформацію та фотодокази «до» і «після» опублікував львівський краєзнавець Ігор Мончук.
Як зазначив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий:
“Розцінюємо цей акт вандалізму як свідому провокацію, спрямовану на подальше розпалювання ворожнечі між Україною та Республікою Польща.”
Генеральне консульство України в Кракові звернулося до поліції, адміністрації Раковицького кладовища та міських органів влади з вимогою провести всебічне розслідування, з’ясувати обставини злочину та встановити винних. Дипломати наполягають на невідкладних заходах для повернення або відновлення викраденого барельєфа.
Речник МЗС додав, що українська сторона розраховує на оперативне встановлення всіх обставин вандалізму. Київ наполягає на притягненні винних до відповідальності згідно з польським законодавством та очікує впровадження ефективних заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому.
За словами краєзнавця Ігоря Мончука, викрадений барельєф створив український скульптор Григор Пецух, а встановили його на могилі Богдана Лепкого у 1972 році.
Хто такий Богдан Лепкий і чому він похований у Кракові
Богдан Лепкий (1872–1941) — видатний український письменник, поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, педагог та громадський діяч. Народився на Тернопільщині, здобував освіту у Віденському та Львівському університетах. Протягом багатьох років викладав українську літературу в Ягеллонському університеті в Кракові.
Лепкий — автор численних поетичних збірок, романів, історичних повістей і перекладів. Одним із найвідоміших його творів є текст пісні “Журавлі” (“Видиш, брате мій…”), яка стала символом туги за рідною землею. За обсягом творчої спадщини він поступається лише Івану Франку.
Письменник помер у 1941 році в Кракові й похований на Раковицькому цвинтарі. Напередодні інциденту президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — рішення було пов’язане з найменуванням одного з українських підрозділів на честь героїв УПА.
3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі у Варшаві з главою польського МЗС Радославом Сікорським запропонував пакет антикризових заходів для розрядки напруженості в українсько-польських відносинах. Крадіжка барельєфа Лепкого сталася за два дні після цієї дипломатичної зустрічі й додатково загострила ситуацію.
Тло подій — польсько-українська напруга через УПА та ордени
На фоні дипломатичного загострення між Києвом і Варшавою аналітики звертають увагу, що головним вигодонабувачем подібних конфліктів може стати Росія. Керівництво розвідки закликало до збереження добросусідства та пильності щодо провокацій. Цю тему широко висвітлюють у численних матеріалах про польсько-українські відносини.
Загострення між Києвом і Варшавою загострилося у травні після підписання президентом указу про присвоєння одного з підрозділів Сил спеціальних операцій назви “імені Героїв УПА”. Польський Сейм ще у 2016 році визнав “злочини ОУН і УПА” геноцидом, а у 2025 році ця позиція була закріплена спеціальним законом. Саме суперечності навколо польських орденів і оцінок історії УПА створюють передумови для нових провокацій.
