Поблизу автозаправної станції «Роснефть» у Забайкальському краї зафіксували чергу довжиною близько чотирьох кілометрів — у ній, за оцінками, стоїть від 600 до 800 автомобілів. Кілометрові затори на АЗС перетворилися на повсюдне явище по всій Росії на фоні паливної кризи, що виникла після серії ударів безпілотників по нафтопереробних підприємствах. Відеозапис було зроблено з повітря і оприлюднено в українських Telegram-каналах 2 липня; точна дата зйомки поки невстановлена.
Російське опозиційне видання «Медуза» верифікувало цей ролик: черга утворилася біля заправки «Роснефть» у селищі Атамановське Читинського району. Зі споріднених кадрів видно, що черга тягнеться приблизно на чотири кілометри, отже в ній може бути близько 600–800 авто. Через загострення ситуації влада Забайкальського краю оголосила в регіоні режим підвищеної готовності ще 25 червня.
У матеріалі також зазначено, що місцеві жителі годинами чекають на заправках. Один із водіїв розповів, що 30 червня простояв у черзі майже 36 годин. За даними джерел, саме ця автозаправка «Роснефть», показана у відео, отримує паливо з нафтопереробного заводу ННК у Хабаровську — по цьому підприємству ударів не було.
Паливна криза поширилася на всю Росію
У 2026 році ситуація з паливом набула системності після серії атак на НПЗ: обсяги переробки нафти опустилися до найнижчих показників за понад два десятиліття. Виробництво бензину в Росії зменшилося приблизно на 25% порівняно з типовими червневими значеннями.
У регіонах, таких як Іркутська область, Бурятія та Забайкальський край — на відстані понад 5 000 кілометрів від України — мережі автозаправок ввели обмеження на продаж бензину АІ-92: не більш ніж 20 літрів за одну заправку. У Красноярську та Мурманській області заборонили наливати паливо в каністри. У Волгограді на деяких АЗС «Роснефть» зник АІ-95; офіційно це пояснюють «ремонтом», тоді як місцеві жителі повідомляють про реальний дефіцит пального.
Удари безпілотників по нафтобазах спричинили також масштабні судові суперечки. Нові матеріали з арбітражних справ показують, що наслідки для ринку пального значно глибші, ніж заявляла офіційна російська влада: власники нафтосховищ апелюють до форс-мажору, а їхні контрагенти вимагають відшкодувань через суд. Черги на заправках, порожні баки та нові ліміти стали мовою реальних змін у багатьох регіонах країни — від Москви до Іркутська і Владивостока. Обмеження на купівлю пального запровадили щонайменше в 15 регіонах, включно зі столицею та Санкт-Петербургом.
Дефіцит торкнувся не лише промислових центрів: він спричинив зриви постачальних контрактів і судові позови на суми в мільйони рублів. Постраждали не тільки цивільні потреби, а й стратегічні запаси окупаційних підрозділів. Зокрема, удари по кримських нафтобазах — зокрема у Феодосії — прямо скорочують запаси, які використовують для забезпечення фронтових потреб.
