Заводський районний суд Миколаєва 21 липня відмовив чоловіку у вимозі повернути 11 055 грн, які зникли з його рахунку в АТ КБ “ПриватБанк” після дзвінка шахрая, що видавав себе за працівника “Київстару”. Подібні спори між клієнтами та банками через незаконне списання коштів виникають досить часто. У цій справі суд дійшов висновку, що позивач сам сприяв втраті грошей через грубу необережність.
Представник позивача — адвокат Гриненко Ігор Іванович — звернувся до суду 24 червня з вимогою зобов’язати АТ КБ “ПриватБанк” відновити баланс рахунку до стану, який був станом на 5 квітня 2022 року, а також стягнути 20 000 грн на оплату послуг адвоката. З матеріалів справи випливає, що 4 квітня 2022 року на мобільний номер чоловіка подзвонив невідомий, який назвався працівником компанії “Київстар” і повідомив про нібито пошкоджені інтернет-дроти в його домі.
Щоб нібито “відновити” послугу, зловмисник попросив продиктувати код, надісланий на мобільний номер. Позивач, перебуваючи на блокпосту поза домом, погодився продиктувати код, після чого зв’язок на його телефоні зник.
“Ці свідчення позивача повністю спростовуються офіційною відповіддю мобільного оператора ПрАТ ‘Київстар’ від 04.12.2025 №17464/3/КТ та доданою до неї деталізацією з’єднань”, — зауважив у відзиві на позов представник відповідача, адвокат Шевченко А.О.
За інформацією банку, після розмови з шахраями фізична сім-картка позивача залишалася активною в мережі ще майже чотири години, і в цей час чоловік навіть робив вихідні дзвінки з с. Надбузьке Миколаївської області. Лише о 18:05:02 4 квітня 2022 року SIM-картка перестала обслуговуватися базовою станцією у цьому регіоні.
Суд установив такі ключові обставини справи:
- о 14:23:49 4 квітня 2022 року на номер позивача надійшов вхідний дзвінок з шахрайського номера тривалістю 249 секунд;
- о 00:16 5 квітня 2022 року зловмисники ініціювали перенесення номера позивача на eSIM, активація якої зафіксована в м. Кривий Ріг;
- о 00:52:29 через мобільний канал “p24mob” було змінено пароль до “Приват24” з IP-адреси, що належить Кривому Рогу;
- о 01:31:45 ініційовано переказ 11 000 грн (з урахуванням комісії — 11 055 грн) на картку в АТ “Райффайзен Банк”;
- верифікацію платежу підтверджено одноразовим OTP-паролем, отримання якого зафіксовано о 01:53:28.
Банк стверджував, що операцію виконано вручну з повним введенням номера картки та CVV-коду, отже позивач нібито розкрив шахраям не лише SMS-код, а й конфіденційні банківські реквізити. У своєму запереченні представник відповідача також посилався на постанову Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у справі №184/1539/24, згідно з якою ризик збитків до моменту повідомлення банку покладається на клієнта.
Суд взяв до уваги, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 18.06.2026 у справі №487/1912/25 попереднє рішення про стягнення коштів на користь позивача вже було скасовано — але роблено це через неналежний спосіб захисту права, а не через відсутність підстав по суті.
Суд визнав обраний спосіб захисту неналежним
Розглядаючи позов про зобов’язання відновити залишок на рахунку, суд відзначив, що апеляційна інстанція встановила: банк не виконав обов’язок належного інформування власника рахунку про операції, тоді як сам позивач не порушував нормативних актів і не санкціонував платіж. Проте такі висновки стосувалися іншого способу захисту — вимоги про стягнення коштів, а не вимоги зобов’язати банк вчинити певні дії.
Окремо суд оцінив вимогу стягнути 20 000 грн витрат на адвоката. Представник відповідача наполягав, що ця сума практично вдвічі перевищує суму спору (11 055 грн), а частина послуг в акті виконаних робіт — зокрема повторне ознайомлення з матеріалами, які адвокату вже були відомі, та включення до акту робіт участі в засіданні, яке на момент підписання акта ще не відбулося — виглядає економічно необґрунтованою.
Заводський районний суд Миколаєва ухвалив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Суд дійшов висновку, що позивач сам сприяв втраті коштів через грубу необережність, розкривши шахраям конфіденційні дані, а обраний спосіб захисту — вимога зобов’язати банк відновити залишок на рахунку — визнаний неналежним.
Схожі спори з ПриватБанком
Раніше повідомлялося про інші випадки, коли після дзвінка людини, що представлялася працівником “Київстару”, клієнти втрачали значні кошти з карток, і ці питання також розглядалися судами для встановлення відповідальності. У ще одному випадку банк відмовився повертати кошти киянину після декількох транзакцій, наполягаючи на власній відсутності провини у втраті клієнтських коштів.
