Ймовірно, до 2030 року Земля зафіксує найспекотніший рік від початку метеорологічних спостережень — і це може статися вже у 2027 році. Попередження про посилення аномальної спеки лунали й раніше, зокрема під час трагічних хвиль спеки в Греції. Тепер ця загрозлива картина отримала конкретні цифри і часові рамки: підготовлені метеорологічним бюро Великої Британії дані були замовлені Всесвітньою метеорологічною організацією ООН.
Згідно зі звітом, ймовірність того, що принаймні один рік у проміжку 2026–2030 років перевищить рекорд 2024 року і стане найспекотнішим за всю історію вимірювань, оцінюється в 86%. Про ці висновки детально повідомляє видання The Guardian.
Також дослідження вказує на 75% ймовірності того, що середня глобальна температура за весь п’ятирічний період перевищить доіндустріальний рівень більш ніж на 1,5°C. Водночас шанс, що окремий рік у цьому проміжку перевищить позначку 2°C, залишається меншим за 1%.
Одним із ключових факторів, що може спричинити нові рекорди, називають повернення Ель-Ніньйо. Це природне кліматичне явище виникає через зміни вітрових режимів у Тихому океані, які вивільняють накопичене в океані тепло в атмосферу. За останнім прогнозом Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, ймовірність настання Ель-Ніньйо в період грудень 2026 — лютий 2027 року сягає 96%. Імовірність сильного варіанту — так званого «супер-Ель-Ніньйо» — оцінюють приблизно в 35%.
“Ель-Ніньйо прогнозується на кінець 2026 року, що збільшує ймовірність того, що саме 2027-й стане наступним рекордним роком”, — зазначив доктор Леон Германсон, провідний автор звіту ВМО.
Керівник відділу ООН з питань клімату Саймон Стіелл підкреслив, що нинішня хвиля спеки в Європі є наочним свідченням загострення кризи. На його думку, починати захист людських життів і економік від екстремальної спеки потрібно з відмови від залежності від викопного палива. Він також зауважив, що чиста енергія вже сьогодні часто дешевша за викопну та розвивається швидкими темпами.
Чому подолання позначки 1,5°C стане визначальним
Дослідники неодноразово наголошували: потепління понад 1,5°C від доіндустріального рівня суттєво підвищує частоту й інтенсивність хвиль спеки, посух, штормів і повеней. Водночас навіть незначне стримування зростання температури зменшує збитки для здоров’я людей і економіки.
Паризька угода орієнтується на 20-річне середнє, а не на поодинокі роки, тому дотримання цілі в 1,5°C оцінюється шляхом довготривалих показників. Однак досягти цього вже виглядає надзвичайно складно. Менш сувора ціль у 2°C все ще теоретично досяжна — але лише за умови рішучих і невідкладних заходів. Викиди CO2 від спалювання викопного палива продовжують зростати, що призводить до накопичення тепла в атмосфері. За оцінками вчених, глобальне потепління вже сьогодні забирає одне людське життя щохвилини, і ця цифра зростатиме, якщо не змінити нинішню траєкторію.
Україна також входить до зони підвищеного ризику. Синоптики прогнозують, що літо 2026 року загалом буде теплішим за кліматичну норму. Повернення Ель-Ніньйо наприкінці року може додатково підвищити температури, і вже влітку 2027-го країна може зіткнутися з новими температурними рекордами.
Тепловий удар по Європі та уроки останніх сезонів
Тепловий купол, який накрив Францію 27 травня, побив сотні місячних рекордів температури і забрав щонайменше сім життів. За один день зафіксували 402 температурні рекорди, а в бретонському місті Брест температура перевищила кліматичну норму майже на 15 градусів. Саме на цю хвилю Стіелл посилався як на приклад того, наскільки гострою стає криза.
Прогнози щодо Ель-Ніньйо також вказують на загрозливу перспективу. Ще кілька років тому вчені попереджали про посилення спеки у випадку поєднання довгострокового потепління і природного підсилювача, яким є Ель-Ніньйо. Нині ці два фактори діють одночасно, і нові дані ВМО підтверджують: найгірші наслідки можуть бути попереду.
