У Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” завершили реставрацію унікального напрестольного хреста 1751 року, створеного київським золотарем Іваном Равичем. Заповідник поступово відновлює доступ до своїх святинь: 14 липня відкрили Дальні печери, які були недоступні з 2022 року. Історичний експонат зберігається в Успенському соборі і після реставрації знову демонструє характерну барокову оздобу та авторське золочення. Фахівці підкреслюють, що роботи проводили максимально дбайливо, з повагою до кожного авторського елемента пам’ятки.
Хрест виготовили у 1751 році на замовлення ієросхимонаха Івана Зеленія, за даними Life.kyiv.ua. На срібній оправі збереглося майстрове тавро — “IR”, що підтверджує авторство Івана Равича, одного з найвідоміших українських ювелірів доби бароко. Протягом століть поверхня виробу вкрилася нальотом і забрудненнями, які ускладнювали сприйняття тонкої ювелірної роботи.
Під час реставрації спеціалісти очистили металеву оправу, укріпили декоративні елементи та зберегли авторське золочення. Також відновили різьблену дерев’яну основу, виконали роботи зі слюдяними вставками і приділили особливу увагу збереженню автентичних матеріалів XVIII століття. Роботи проводили фахівці відділу наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам’яток Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” — Сергій Шелапов та Мирослава Грига. Їхня мета полягала не лише в поверненні предмету естетичного вигляду, а й у максимально повній збереженості його історичної автентичності.
Хто такий Іван Равич і чому його робота цінна
Іван Равич (1677–1762) вважається одним із найпомітніших київських золотарів XVIII століття. Народився й працював на Подолі, понад три десятиліття обіймав лавницькі та райцеві посади в київському магістраті, а його творчий шлях охоплює майже шість десятиліть. Серед замовників Равича були монастирі, представники козацької старшини та українські гетьмани.
Напрестольний хрест — один із ключових богослужбових предметів православного храму: його використовують під час літургій та для благословення вірян. Збережене майстрове тавро “IR” має важливе історичне значення, оскільки дозволяє достовірно ідентифікувати автора виробу та поглибити дослідження розвитку українського ювелірного мистецтва XVIII століття. Реставрація таких пам’яток сприяє збереженню культурної спадщини Києва і переданню її наступним поколінням.
Лавра продовжує відкривати сторінки своєї історії
Раніше повідомлялося, що в митрополичому будинку на території Лаври, який був резиденцією предстоятеля УПЦ, виявили приватну сауну та VIP-зону для SPA. Йшлося про Митрополичий будиночок, де знайшли облаштовані зони відпочинку та релаксу.
Також у Києво-Печерській лаврі відкрили портретно точне погруддя гетьмана Івана Мазепи. Постать одного з найвизначніших меценатів свого часу, який доклав зусиль до розвитку православної святині, встановили у корпусі №4 Верхньої Лаври.
