Атака на святиню: Росія цілиться в Києво-Печерську лавру

Що саме постраждало під час удару 15 червня?

Російська атака пошкодила 19 об’єктів Києво-Печерської лаври. Найбільше дісталося Успенському собору та вежі Кушника. Директор заповідника Максим Остапенко визнає: новинні кадри не передають справжніх масштабів руйнувань. Постраждали пам’ятки, що мають статус національного значення. Вони також охороняються як частина всесвітньої культурної спадщини. Те, що показали журналісти в репортажах, — лише верхівка айсберга.

Чому удар назвали свідомим і символічним?

Остапенко переконаний: атака відбулася за кілька годин до відкриття саміту G7. Випадковістю це назвати важко. Путін таким чином надіслав сигнал усьому цивілізованому світу. Заради власних цілей він готовий знищувати навіть об’єкти під захистом ЮНЕСКО. До того ж удар прийшовся на рік 975-річчя Лаври — ювілей, який відзначали на загальнодержавному рівні. Вибір моменту шокував не тільки українців, а й міжнародну спільноту.

Що таке об’єкт всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО?

Статус об’єкта всесвітньої спадщини означає визнання пам’ятки винятковою цінністю для всього людства. Це не залежить від того, в якій державі вона знаходиться. Країни — учасниці конвенції беруть на себе зобов’язання захищати такі об’єкти. Умисне знищення подібних пам’яток під час війни кваліфікується як воєнний злочин. Аналогічний статус має і Софія Київська — ще одна святиня столиці, яку намагаються захистити попри війну.

Як Лавра пов’язана з українською ідентичністю?

Розмова з Остапенком виходить далеко за межі воєнної теми. Йдеться про повернення справжньої історії Лаври. Роками Російська імперія свідомо переписувала архітектурні наративи. З пам’яті цілеспрямовано витісняли імена справжніх фундаторів, зокрема Івана Мазепи. Його роль у розбудові комплексу довго замовчували. Директор заповідника наголошує: Лавра — один із головних центрів формування української ідентичності. Повернення забутих імен — це частина боротьби за культурну правду.

Що на цьому місці тепер?

Заповідник не зупиняє роботу навіть після руйнувань. Фахівці фіксують збитки, рятують музейні цінності та готуються до майбутньої реставрації. Остапенко нагадує: Успенський собор уже відбудовували після радянських часів. Тож нинішня атака точно не стане останньою сторінкою його історії. Подібна доля спіткала й інші культурні місця столиці. Книжковий ринок «Петрівка» теж потрапив під цілеспрямований російський удар.

Чому це важливо знати

Києво-Печерська лавра — далеко не просто релігійна споруда чи туристичний об’єкт. Тут зберігається жива пам’ять про походження українців та їхню історію. Кожен удар по цьому місцю — спроба знищити частину колективної пам’яті нації. Розуміти, що саме руйнується і чому це має значення, означає усвідомлювати справжню ціну цієї війни.