Підготовка Києва до опалювального сезону може зірватися через застаріле законодавство, яке ускладнює швидке введення в експлуатацію резервних джерел енергопостачання в умовах воєнного стану. Без відповідних змін реалізація плану підвищення стійкості столиці до настання холодів стане надзвичайно проблемною, попереджає депутат Київської міської ради.
Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” розповів Леонід Ємець. На його думку, призначення профільного енергетичного фахівця на чолі уряду могло б сприяти кращій підготовці до зими, але одне кадрове рішення не усуне ключову перешкоду — нормативно-правові обмеження.
Ємець пояснив, що Київ разом із міжнародними партнерами вже забезпечив фінансування та доставку когенераційних установок, які мають слугувати резервними джерелами для тепла й електрики. Проте їхнє введення в експлуатацію затягується через тривалі бюрократичні процедури, передбачені законодавством мирного часу.
“З плану стійкості частина уряду – це відновлення однієї з ТЕЦ у Києва, також велика частина плану стійкості – це відновлення Києвом іншої ТЕЦки і вже далі встановлення так званих когенераційних резервних джерел. Давайте будемо цинічними і подумаємо над відповіддю на питання: а якщо у нас прилетіло 30 балістик, які не змогли зупинити Patriot, оскільки у нас немає для них достатньо ракет, то скільки протримаються дві київські ТЕЦки, якщо буде застосовано балістику зимою? Один-два обстріли – і ТЕЦок у нас, як і централізованого тепло- і електропостачання, не буде” , – пояснив Ємець.
Депутат розкритикував бездіяльність парламенту
Депутат підкреслив, що ще пів року тому Київська міська рада зверталася до Кабінету Міністрів із проханням змінити норми законодавства, щоби прискорити реалізацію критично важливих енергетичних проєктів. Однак відповідний законопроєкт досі не поставлено на розгляд парламенту.
За словами Ємця, чинні процедури ризикують призвести до того, що навіть готові об’єкти не встигнуть офіційно пройти процедуру введення в експлуатацію до старту опалювального сезону. Депутат також відзначив, що спроби окремих посадовців прискорити процес часто закінчуються кримінальними провадженнями через порушення вимог законодавства.
“Верховна Рада має поміняти законодавство. Проєкт закону є. Вони за цей час, за рік, розглянули сотні законів, прийняли, а цей не прийняли. Хай збираються і приймають, інших варіантів я не бачу”, – наголосив Ємець.
Депутат стверджує, що лише злагоджена робота центральної та місцевої влади дозволить підготувати столицю до холодів. Він застерігає, що без необхідних нормативних змін навіть уже виконані роботи можуть не дати очікуваного ефекту. За його словами, резервна система охоплюватиме не лише електроживлення, а й теплопостачання та водопостачання, що має гарантувати функціонування критичної інфраструктури у разі нових російських атак на енергетичні об’єкти міста.
Уряд і місто звинувачують одне одного у зволіканні
Питання темпів підготовки Києва до опалювального сезону піднімалося неодноразово. У червні Кабінет міністрів уже висловлював своє бачення проблеми, покладаючи відповідальність на міську владу, тоді як тепер міська адміністрація вказує на бюрократичні перепони з боку державних інституцій.
Столиця готується до зими в умовах постійних суперечок
Раніше повідомлялось, що уряд не задоволений темпами підготовки Києва до опалювального сезону. Тодішня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла про відставання роботи столичної влади і анонсувала винесення питання на РНБО, при цьому додавши, що держава вже виділила майже 4 млрд грн із резервного фонду держбюджету на ці потреби.
Також повідомлялося, що кадрові питання на ключових підприємствах Києва викликають занепокоєння. Екснардеп Микола Томенко висловлював думку, що керівники “Київводоканалу” та “Київгазу” можуть мати зв’язки з політичними силами, забороненими в Україні, що ставить під сумнів надійність підготовки цих підприємств до зимового періоду.
