Київ повертається до відкритої процедури призначення керівників навчальних закладів: тепер директорів шкіл і завідувачів дитсадків обиратимуть через конкурсний відбір. Реформа системи освіти в столиці триває вже кілька років, і цього разу зміни торкнулися механізму підбору керівних кадрів. Відповідне рішення було ухвалене 28 травня на пленарному засіданні Київської міської ради за участі 63 депутатів.
Київрада відновила проведення конкурсного відбору на вакантні посади директорів закладів дошкільної та загальної середньої освіти комунальної форми власності. Рішення було прийняте під час пленарного засідання V сесії Київради IX скликання, а текст документу опубліковано на офіційному сайті міської ради. За ініціативу проголосували 63 депутати.
З початку повномасштабної війни керівників навчальних закладів призначали без конкурсів — через департаменти освіти або районні управління. Раніше в Києві можливі були спрощені процедури, коли посади займали без відкритих конкурсних відборів.
“Відновлення конкурсу поверне публічний і прозорий порядок призначення керівників шкіл та дитячих садків”, — зазначив голова постійної комісії Київради з питань освіти, науки, молоді та спорту Вадим Васильчук.
Директори шкіл проходитимуть конкурс і призначатимуться на строки, передбачені Законом України “Про повну загальну середню освіту”. Керівників комунальних дитячих садків, які підпорядковані районним державним адміністраціям, голови РДА також призначатимуть за результатами конкурсу, укладаючи строкові трудові договори. Ініціаторами проєкту рішення виступили депутати Вадим Васильчук, Валентин Мондриївський, Олександр Супрун та Борис Сікліцький.
Чому конкурси опинилися в центрі уваги саме зараз
У 2026 році в багатьох директорів шкіл закінчуються контракти, укладені після набрання чинності Закону “Про повну загальну середню освіту” у 2020 році. Тоді безстрокові трудові договори замінили на строкові, переважно на шість років, тому питання нових призначень для столиці стало особливо актуальним.
Під час воєнного стану засновники закладів освіти мали змогу самостійно вирішувати: проводити конкурс чи призначити керівника без нього — законодавство цього не забороняло. Наприклад, Чернігів проводив конкурси навіть під час обстрілів, тоді як у Києві відкриті відбори не проводилися з початку повномасштабної війни. Відновлення конкурсної процедури зменшує корупційні ризики й сприяє колективному прийняттю рішень.
Процедура конкурсу передбачає оцінку професійних та управлінських компетенцій кандидатів. Учасники мають готувати програми розвитку закладу — по суті, своєрідні передвиборчі плани, — що сприятиме притоку нових кадрів і підвищенню прозорості управління освітніми установами.
Освітні зміни у столиці тривають
Останніми роками столичні школи проходять значні перетворення — від перейменувань і зміни типів закладів до реорганізації цілих мереж. Капітальний ремонт фасаду ліцею на Оболоні наочно демонструє, наскільки помітні ці зміни. Після робіт, що коштували більше ніж 12,4 млн гривень, будівля 1937 року побудови отримала яскраве червоно‑жовте забарвлення, яке спричинило дискусії серед місцевих мешканців.
Одночасно місто здійснює оптимізацію мережі навчальних закладів, виводячи з роботи ті, що не відповідають сучасним стандартам. Закриття останньої вечірньої школи у Святошинському районі торкнулося учнів, які поєднували навчання з роботою або повернулися до навчання після тривалої перерви. На початку року Київрада підтримала рішення про приєднання Вечірньої школи №7 до одного з місцевих ліцеїв, передавши їй усе майно закладу.
