Керівництво ПрАТ АК “Київводоканал” та АТ “Київгаз” має безпосередні зв’язки із забороненими в Україні політичними партіями та рухами, які тісно повʼязані з колишньою “Партією регіонів” і оточенням Віктора Януковича. Нинішні очільники цих підприємств критичної інфраструктури раніше балотувалися від відповідних політичних сил до Київради й Верховної Ради та мали співпрацю з відомими представниками “регіоналів”. Тому підкреслювана загроза зрозуміла, але змінити ситуацію ускладнює те, що столична критична інфраструктура де-факто приватизована, а ключові акціонери самі визначають, кого призначати на керівні посади.
Розголос щодо керівництва міської критичної інфраструктури викликав коментар народного депутата Миколи Томенка — політика з багаторічним досвідом, колишнього віцепрем’єра з гуманітарних питань у уряді Юлії Тимошенко. Він зауважив, що підприємства, від яких безпосередньо залежить життєздатність Києва в опалювальний сезон 2026–2027 років, очолюють кадри з політичним минулим у силах, які мали антиукраїнську орієнтацію.
“Здавалося б, позитивна новина — змінено керівництво ‘Київводоканалу’, яке, окрім провалів у роботі, підозрюють у корупційних мільйонних розтратах. Однак знайомство з біографією нового керівника стратегічного комунального об’єкта столиці шокує. Ігор Паламар тривалий час агітував за політичні сили, близькі до проросійських інтересів, і співпрацював із соратниками Бойка й Льовочкіна ще з часів президенства Януковича”, — йдеться в дописі Томенка.
За наведеними даними, у 2013–2014 роках Ігор Паламар забезпечував діяльність Станіслава Прокопенка, який тоді очолював Деснянську райдержадміністрацію у Києві. У 2014 році Паламар був кандидатом у депутати Верховної Ради, а в 2015-му балотувався до Київради від “Опозиційного блоку” (фракція, пов’язана з Юрієм Бойком і Вадимом Рабіновичем). У 2020 році він уже балотувався до міськради від ОПЗЖ — партії, що згодом була заборонена в Україні. Слід зазначити, що серед політиків згаданої хвилі лише Юрій Бойко наразі перебуває в Україні; інший колишній соратник має підозри і, за даними деяких джерел, ймовірно перебуває за кордоном.
“Тепер цей фахівець із забороненої політичної сили готуватиме Київ до зими в умовах війни, що триває. І це відбувається на фоні того, що інше ключове столичне підприємство — ‘Київгаз’ — з 2019 року очолює Андрій Вінграновський, чоловік Юлії Льовочкіної. Льовочкіна раніше в ПАРЄ відстоювала позиції, які критики вважають проімперськими, а її брат багато років очолював адміністрацію президента Януковича”, — додав Томенко.
Ігор Паламар призначений генеральним директором ПрАТ АК “Київводоканал” з 31 січня 2026 року. На офіційному сайті підприємства відсутні згадки про його нібито співпрацю з представниками “регіоналів”; натомість вказано, що раніше він працював помічником покійного народного депутата Анатолія Мокроусова (двічі обраного до парламенту, на час їхньої співпраці — від партії “Єдність”). Також у його біографії фігурує посада помічника секретаря Київради — тоді цю посаду обіймали Олесь Довгий і Галина Герега.
Регіонали вільно почувають себе у Києві: проводять турніри, виграють інвестконкурси
Раніше повідомлялося про відкритий турнір з вільної боротьби, центральною особливістю якого була присвята Ельбрусові Тедеєву — відомому не лише спортивними здобутками, а й тим, що він свого часу був депутатом від Партії регіонів і голосував за скандальні “диктаторські закони” 16 січня. Особливу увагу на заході привернула участь діючого народного депутата від “Слуги народу”, відомого спортивного діяча Жана Беленюка.
Також повідомлялося про скандал навколо переможця одного з інвестиційних конкурсів щодо облаштування культурно-мистецького простору під Гаванським мостом на Подолі. Суперечки виникли через склад засновників ТОВ: серед них — колишній представник “регіоналів”, який веде бізнес у Росії та на території окупованого Криму, а також фотограф, який раніше фігурував у гучній кримінальній справі.
