Київська міська рада підготувала черговий перелік міських об’єктів, яким пропонують присвоїти нові назви в межах дерусифікації топонімів столиці. До списку потрапили парк «Кинь-Грусть» та Рильський провулок — обидва об’єкти вже неодноразово фігурували в попередніх дискусіях про перейменування, але досі не отримали остаточних назв. Депутатам запропонують розглянути відповідні проєкти рішень на наступному пленарному засіданні. Водночас за кілька годин після публікації міськрада видалила список перейменувань зі своїх соцмереж.
Рильський провулок має довгу суперечливу історію. Про включення його до нового пакета перейменувань повідомили в Київраді. Існувала також петиція з пропозицією присвятити провулок пам’яті загиблого пілота, Героя України Андрія Пільщикова (позивний «Джус»). Вона була подана 22 грудня 2025 року, але станом на лютий зібрала лише 810 підписів із необхідних шести тисяч.
Провулок виник ще в 30‑ті роки XIX століття. Одна з його паралельних назв пов’язана з Рильським полком російської армії, який дислокувався поблизу Софійської площі після 1654 року. Саме цей зв’язок із російською військовою присутністю робить топонім кандидатом на заміну в межах дерусифікації київських вулиць.
Парк «Кинь-Грусть» — пам’ятка садово‑паркового мистецтва — розташований у межах селища імені Тараса Шевченка між вулицями Сошенка та Кобзарською. Навколо цього зеленого комплексу вже неодноразово виникали ініціативи щодо перейменування; зокрема лунали пропозиції дати йому ім’я місцевого підприємця і громадського діяча.
За легендою, назва з’явилася під час прогулянки імператриці Катерини II разом із її похмурим фаворитом Григорієм Потьомкіним: нібито вона сказала йому «Кинь грусть, смотри, какая красота кругом!». Однак у виданні «Російські государі в Києві» (1896) згадок про її присутність у цій місцевості не знайдено
Київський краєзнавець Кирило Степанець наголошує, що термін «Кинь-Ґрусть» був запроваджений у середині XIX століття радше в рекламних цілях, ніж як історично обґрунтована назва.
Як проходить дерусифікація столичних топонімів
Перейменування вулиць, провулків і парків тривають із початку повномасштабного вторгнення. Українське законодавство забороняє пропаганду символіки комуністичного та нацистського режимів, а також символіки російської імперської політики, тому робота з коригування географічних назв посилилася особливо після 2022 року.
У попередні роки до Київради подавали чергові пакети змін. Міська влада також оголошувала повторний збір пропозицій щодо об’єктів, назви яких пов’язані з Росією та її сателітами. Проєкти рішень, які були відхилені на пленарних засіданнях, направлялися на повторний громадський збір пропозицій в електронному форматі.
Інші перейменування в столиці
Паралельно з роботою над топонімами кияни активно обговорюють перейменування й інших знакових об’єктів. Після масованого обстрілу станції метро «Лук’янівська» 24 травня мешканці зареєстрували дві петиції з пропозицією змінити її назву — обидві ініціативи з’явилися стихійно й зібрали по кілька сотень підписів.
Не менш активні процеси відбуваються й щодо вулиць. До міськради подали новий пакет пропозицій зі зміни назв, у який торік увійшли, зокрема, проспект Маршала Рокоссовського на Оболоні, вулиця Суворова на Дарниці та вулиця Дунаєвського на Святошині. Планується, що ці назви замінять на імена захисників України або на локальні топографічні назви.
