Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулася до суду з позовом проти балансоутримувача Житнього ринку. Відповідальна особа тривалий час ухиляється від укладення охоронного договору всупереч вимогам закону, тому статус пам’ятки без такого документа залишається формальним: без договору неможливо забезпечити реальну охорону об’єкта. Суд вже відкрив провадження за цим позовом.
Київська міська прокуратура просить суд зобов’язати балансоутримувача укласти охоронний договір щодо нещодавно виявленого об’єкта культурної спадщини — Житнього ринку. Будівля розташована в історичному центрі Подолу, на території одного з найстаріших торговельних осередків столиці. Балансоутримувач — КП “Житній ринок” і його директор — довго ігнорує встановлену законом вимогу, що унеможливлює належну охорону споруди.
Без укладеного охоронного договору власник або балансоутримувач об’єкта культурної спадщини фактично не має задокументованих зобов’язань забезпечити його збереження. Закон вимагає підписати такий договір не пізніше ніж за місяць після отримання пам’ятки у власність або користування. Прокуратура зафіксувала порушення цього строку і захищає інтереси держави у судовому порядку.
Як Житній ринок здобув охоронний статус
30 липня 2025 року Житній ринок на Подолі був внесений до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини міста Києва. Відповідний наказ підписала директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова. З цього моменту на ринок поширюються норми Закону України “Про охорону культурної спадщини” та передбачені ним охоронні заходи.
Житній ринок — важливий модерністський об’єкт кінця XX століття, що відображає розвиток архітектури та будівельних технологій того часу. Він і сьогодні залишається центром торгівлі та економічної активності Подолу. Розташований у серці історичного району, ринок є не лише архітектурною пам’яткою, а й культурним символом Києва.
У столиці вже були прецеденти, коли прокуратура через суд домагалася укладення охоронного договору. Зокрема, раніше прокурорські органи зверталися до суду, щоб зобов’язати укласти охоронний договір на Водонапірну башту в Голосіївському районі — балансоутримувач тієї споруди також тривалий час ухилявся від виконання законодавчого обов’язку.
У 2025 році Житній ринок відсвяткував 45-річчя. За ці роки неодноразово лунали пропозиції щодо знесення або перебудови споруди — депутати Київради навіть реєстрували проєкт рішення про приватизацію ринку. Охоронний статус, наданий у липні 2025 року, мав на меті захистити будівлю від подібних сценаріїв, але без підписаного договору цей захист лишається переважно декларативним.
Що треба знати про Житній ринок
Торгова суперечка навколо Житнього ринку триває роками. 30 липня 2025 року ринок офіційно внесли до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Києва — наказ підписала директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова. Це підтвердило юридичний статус пам’ятки та наклало на балансоутримувача відповідні обов’язки щодо збереження об’єкта.
Паралельно з питанням укладення охоронного договору не вщухають дискусії про майбутнє ринку як господарюючого суб’єкта. До Київради вносили проєкт рішення про передачу Житнього ринку в оренду на 30 років — без права викупу та з умовами, що зобов’язують зберегти функції ринку. Як такі орендні умови можуть вплинути на подальшу долю ринку, залишається предметом громадського та експертного обговорення.
