Гостинний двір на київському Подолі перебуває в аварійному, суперкритичному стані — і з кожним місяцем ситуація тільки ускладнюється. Поділ активно розвивається та привертає увагу інвесторів і громади, але одна з найстаріших споруд у його центрі повільно руйнується: без даху, вікон і реального господаря. Натурну інспекцію занедбаної пам’ятки провели представники громадськості, науковці та служби охорони культурної спадщини — побачене викликало шок у всіх учасників огляду.
Виїзний огляд Гостинного двору організували за сприяння Національного заповідника “Софія Київська” та Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Результати огляду оприлюднив Роман Маленков — голова Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ” та очільник громадської організації. Разом із ним пам’ятку оглядали балансоутримувачі, представники органів охорони, науковці Київського науково-методичного центру (КНМЦ) та активісти з ініціатив “Сміливі відновлювати” і “Україна Інкогніта”. За словами Маленкова, стан будівлі критичний і погіршується щодня.
Наразі будівля стоїть без даху та вікон, частково накрита захисною сіткою. Наприкінці 2021 року Міністерство культури провело невідкладні протиаварійні роботи — укріпили залізобетонні конструкції, прибрали сміття та здійснили тимчасовий захист від опадів. Ці заходи частково врятували споруду від повного руйнування, але повноцінна реставрація не розпочалася через брак фінансування та юридичні обмеження, пов’язані з воєнним станом.
“На мою думку, ситуація не просто критична — вона ганебна. Хто винен і що робити? Будемо думати над цим. Єдине, що зрозуміло одразу — потрібна глобальна комунікація між громадськістю та усіма гілками влади. Потрібні публічні обговорення ідей та концепцій, а також гарантії, що тут не буде ТРЦ”, — написав Роман Маленков.
Голова ДІАЗ “Стародавній Київ” також звернув увагу на складне становище Національного заповідника “Софія Київська”, якому передано об’єкт на баланс: заповідник неодноразово наголошував, що не може і не повинен самотужки утримувати цю руїну, особливо в умовах війни та за відсутності фінансування для порятунку пам’ятки. Він підкреслив болюче спостереження:
“Вже зросло покоління українців, які ніколи не бачили Гостинний двір не в руїні”.
Як споруда перетворилася на занедбаний об’єкт
Сучасний етап занепаду Гостинного двору має коріння у 2011 році. Тоді Кабмін під керівництвом Миколи Азарова виключив будівлю зі списку архітектурних пам’яток, а Київрада передала її в оренду компанії “Укрреставрація”, пов’язуваній із оточенням тодішньої влади. Орендар планував кардинально змінити автентичний вигляд комплексу та звести на його місці сучасний торговельно-офісний центр.
Рішення викликало обурення мешканців і активістів. У 2012 році всередині будівлі почалася довга акція протесту — так з’явилася “Гостинна республіка” з культурними подіями й ініціативами, яку силою розігнали наприкінці 2012 — на початку 2013 року. Після Революції Гідності будівельні роботи призупинилися, і споруда роками руйнувалася під відкритим небом. У 2018 році суд остаточно розірвав договір оренди за невиконання умов збереження пам’ятки.
З початку 2019 року Гостинний двір офіційно перебуває у державній власності: право власності за результатами тривалих судових процесів зареєстрував Фонд державного майна України. Балансоутримувачем об’єкта стало управління “Софія Київська” у підпорядкуванні Міністерства культури. Київська міська влада неодноразово висловлювала готовність взяти об’єкт у комунальну власність та перетворити його на музейно-культурний простір, проте юридичний статус пам’ятки залишається загальнодержавним, і питання досі не вирішене.
Також варто зазначити, що Гостинний двір не є єдиною культурною локацією Подолу й прилеглих районів, яка потребує порятунку. Неподалік, на Андріївському узвозі, кілька громадських організацій разом із ДІАЗ “Стародавній Київ” ведуть обговорення щодо відновлення туристичної вулиці. Половина локацій узвозу нині зачинена або перебуває на ремонті — після заборони торгівлі сувенірами у лютому 2022 року та початку повномасштабної війни вулиця фактично занепадає.
Також повідомляли, що ДІАЗ “Стародавній Київ” підготував пропозицію створити нову площу біля церкви Миколи Притиска та назвати її іменем славетного київського роду Тупталів — представників інтелектуальної та військової еліти Києва XVII–XVIII століть.
