На фоні нових погроз Москви завдати масованих ракетних та дронових ударів по Києву Пекін відреагував у звичному ключі — закликами до переговорів і деескалації. Раніше Китай вже робив подібні заяви щодо цієї війни й уникали прямої оцінки дій Росії. Цього разу напруження додатково посилили вимоги МЗС РФ до іноземних дипломатів та міжнародних організацій терміново залишити Київ, але Пекін знову не вказав на конкретного агресора.
На щоденному брифінгу 26 травня речниця МЗС КНР Мао Нін відповіла на питання журналістів про реакцію Пекіна на погрози Москви. За словами Мао Нін, позиція Китаю у питаннях цього конфлікту залишається послідовною.
“Позиція Китаю щодо української кризи є послідовною та чіткою. Ми вважаємо, що лише діалог і переговори є життєздатним шляхом для врегулювання конфлікту”, — сказала Мао Нін.
Речниця закликала «відповідні сторони» спільно докласти зусиль, аби якнайшвидше припинити ескалацію та відновити умови для переговорів:
“Ми закликаємо відповідні сторони спільно працювати над якнайшвидшим припиненням ескалації і створенням умов для відновлення діалогу та переговорів”.
На запитання, чи планує Пекін евакуювати своїх дипломатів із Києва на тлі загроз нових ударів, Мао Нін не дала прямої відповіді, обмежившись загальними формулюваннями про важливість переговорів.
Чому позиція Пекіна лишається незмінною
Офіційно КНР декларує нейтралітет у російсько-українському конфлікті й свідомо уникає визначення, хто є агресором чи жертвою. Пекін не бере активної участі в міжнародних ініціативах, спрямованих на примусове припинення бойових дій. Натомість китайські посадовці регулярно апелюють до «деескалації та діалогу» — риторики, яку Москва часто ігнорує, продовжуючи нарощувати свої удари.
Погрози російського МЗС, на які відреагував Пекін, пролунали напередодні. Про нові удари по Києву та фактичний заклик до іноземців покинути столицю Москва попередила заздалегідь. Подібні заяви Кремль уже неодноразово використовував як інформаційне прикриття перед масованими атаками, а Пекін у своїх заявах не відтворив цього контексту.
Що відомо про підхід КНР до цієї війни
На попередніх брифінгах речниця Мао Нін також ухилялася від прямих оцінок. Коли її запитували, чому Пекін засуджує дії США у Венесуелі, але не дає аналогічної оцінки вторгненню Росії в Україну, вона не відповідала прямо, посилаючись на нібито «об’єктивну та справедливу» позицію КНР, яка, за її словами, добре відома міжнародній спільноті.
Раніше в Китаї дійшли висновку, що позиції України та Росії є несумісними. Після цього Пекін фактично припинив практичні спроби посередництва й обмежився загальними дипломатичними закликами до «деескалації». Для Китаю такі апеляції стали зручним механізмом збереження нейтрального іміджу без тиску на свого близького партнера.
