У Київській міській раді працюють над удосконаленням процедур підтримки киян, чиє житло зазнало пошкоджень або було зруйноване внаслідок ворожих обстрілів. Передбачено впорядкувати правила відкриття квартир власників, які виїхали за кордон, скоротити бюрократичні вимоги і запровадити механізми допомоги тим, хто фактично мешкав у помешканні — орендарям або родичам власників.
Про зміни у підходах до надання допомоги повідомила депутатка Київради Людмила Ковалевська у дописі на Facebook. За її словами, 21 липня 2026 року у міськраді відбулася нарада з цього питання. Ковалевська підкреслила, що основна проблема — надмірна забюрократизованість процедур: люди одночасно долають наслідки руйнувань і непрозорі, затяжні адміністративні перепони.
Першим завданням назвали впорядкування доступу до пошкоджених квартир, власники яких виїхали з міста. Це потрібно для того, щоб комунальні служби мали можливість оперативно ліквідувати наслідки протікань або пожежної небезпеки, а також закрити вибиті вікна перед осінньо-зимовим періодом.
“У районах уже застосовують практичний алгоритм: комісійний доступ за участю керуючої компанії, районних служб і поліції, складання акта, повна відеофіксація, усунення аварії, закриття приміщення та повідомлення власника. Тепер цей порядок потрібно чітко закріпити та зробити уніфікованим для всіх районів”, — зазначила Ковалевська.
Другий аспект — зайві довідки. Зокрема, мова йде про довідку від СБУ про факт влучання: за словами депутатки, її можна виключити зі списку обов’язкових документів, бо фактично вона не потрібна для отримання медичної чи фінансової підтримки, хоча де-юре іноді ще вимагається. Питання пом’якшення вимог уже узгоджено на рівні міста.
Третій напрям — допомога тим, хто фактично проживав у квартирі, але не має формальних підстав для отримання виплат: орендарям, членам родини власників або людям без київської реєстрації. Це стосується, зокрема, десятків тисяч внутрішньо переміщених осіб, які обрали для проживання Київ, а також військових, що винаймають тимчасове житло.
“Запропонований механізм — акт встановлення фактичного місця проживання. Узгодили ідею розробити єдину форму такого акта та встановити строки оформлення — до п’яти днів. На підставі цього документа районна адміністрація зможе підтвердити, що людина справді мешкала у квартирі, навіть якщо письмового договору оренди не було”, — повідомила депутатка.
Крім того, Ковалевська додала, що шукатимуть законні шляхи, які дозволять отримувати міські гарантії особам без київської реєстрації. Принцип простий: якщо людина працює в столиці та сплачує тут податки, вона не повинна залишатися сам на сам із наслідками трагедії.
Понад 70 тисяч гривень: яку допомогу можуть отримати кияни, чиє житло постраждало від удару
Нагадаємо, що мешканці Києва, які постраждали від російської атаки і чиє житло стало непридатним для проживання або потребує фінансової підтримки для заміни вікон та дверних коробок, можуть розраховувати на допомогу з кількох джерел. Йдеться про випадки, коли в помешканні неможливо перебувати або коли потрібні кошти на першочергові ремонтні роботи після вибухової хвилі у багатоквартирних будинках. Звернутися за підтримкою можна як до міських служб, так і через окремі ініціативи депутатів, а також через застосунок “Дія”.
Також повідомлялося, що Київрада ухвалила рішення про виплату 40 тисяч гривень допомоги киянам, постраждалим від пориву батарей. Це рішення має на меті підтримати життєдіяльність міста й оперативно допомогти жителям у ліквідації наслідків комунальних аварій. Окрім прямих виплат постраждалим, місто спрямовує додаткові кошти на придбання техніки для районних керуючих компаній.
