Морські мотиви та ніжні роги: у Подолі відкрився ресторан із козотерапією

У Києві відкрився ресторан з козотерапією “Кози та матроси”. Ініціаторкою проєкту є засновниця української мережі рибних ресторанів “Чорноморка” Ольга Копилова. Ідея вже отримала відгук у відвідувачів: подібні заклади існують на Одещині — у курортній Миколаївці з 2021 року, а також поблизу молдавського міста Дубоссари, де створили повноцінне “Козине місто” з глемпінгами та великим рестораном.

Козині міфи й реальність

Київський заклад “Кози та матроси” розташований вздовж Дніпровської набережної, на жвавому пішохідному променаді між Поштовою площею і мостом, що веде на Труханів острів. Таке місце розташування забезпечує значний потік відвідувачів: у теплі вихідні тут проходить декілька десятків тисяч людей. Головна родзинка ресторану — кози камерунської породи: маленькі за розміром і дуже лагідні за характером.

Козенята вільно пересуваються територією, а їхні будиночки облаштовані з купою ароматного сіна

“Мешкати вони будуть у власному будиночку на території. Їх виводитимуть на прогулянки, але вони також матимуть змогу вільно ходити локацією: це не загонні тварини — їхня роль передусім у спілкуванні та створенні дружньої атмосфери для персоналу й гостей”, — каже Дмитро Кострубін, директор з розвитку мережі ресторанів “Чорноморка”.

На момент запуску на території мешкали три “героїні”: мама-коза Параска Богданівна і троє козенят — Ореста, Мотря й Мелашка. У закладі зазначають, що всі четверо дуже спокійні, і якщо інколи “буцаються” рогами, то радше заради забави. До того ж, тварини допомогли спростувати розповсюджений міф про прийняття чужих дитинчат у козячих родинах.

“Поширена думка, що кози не приймають чужих козенят. У нас цього немає: Ореста походить з іншої родини, але мама її прийняла без проблем. Хоча мала ще звикає до нової компанії, ми раді, що у нас немає конфліктів у родині”, — пояснює Кострубін.

Нині на території мешкають чотири кізки - мати й троє маленьких козенят
На локації наразі проживають мати та троє маленьких козенят

Інтер’єр та меню

Під час підготовчих робіт до відкриття інтер’єр ще частково завершувався, але вже видно основні дизайнерські рішення: облаштовано фотозону, яка вже приваблює перехожих для селфі, і декілька терас вище за рівень входу, призначених для гостей. Ще дві зони розташовані трохи відокремлено від основної будівлі.

Всі тераси — відкриті та видові. Поряд знаходиться приміщення ресторану, північна частина Труханова острова, а також панорама Подолу та Подільсько-Воскресенського мосту. Оформлення виконане в темних відтінках дерева й бруківки з каменем, пофарбованими в помаранчевий тон.

Інтер'єр - простий, втім, стильний; є й 'талісман' у вигляді маленького юнги-морячка, що дзюрить на каміння
Інтер’єр простий і витриманий, в декорі — маленька фігурка юнги-матросика

Освітлення на локації зроблене нестандартно: світильники нагадують китайські паперові ліхтарики. Територію прикрасили квітами та облаштували “мокру зону” з невеликим фонтаном, над яким розміщена статуетка “матросика”-юнги, що струменить воду на каміння.

Заклад не позиціюватиме себе як частину мережі “Чорноморка”, тому акценту на рибних стравах не передбачається. У межах козиної тематики в меню можуть з’являтися позиції з використанням козиного молока та козячої бринзи — це можуть бути салати, десерти або інші страви, але м’яса в меню не буде. Представники ресторану підкреслюють:

“Кози тут — винятково друзі людей, а не продукт”.

У Києві відкрили кримськотатарський “Яш”: частують халяльними стравами й пам’ятають про караїмів

Нагадаємо, у Києві на вулиці Велика Васильківська відкрився ресторан української та кримськотатарської кухонь “Яш”. Заклад пропонує страви, приготовані за принципами халяль, і є новим проєктом ресторанної компанії “Manana Family”. Ідея полягає в поєднанні кулінарних традицій корінних народів України — українців, кримських татар, караїмів і кримчаків — за одним столом.

Також повідомлялося, що київська прокуратура вимагає знесення будівлі одного з популярних закладів у центрі міста — ресторану Опанас у парку імені Тараса Шевченка. Основні претензії стосуються того, що споруда знаходиться на земельній ділянці з природно-заповідного фонду, яка підлягає охороні як національне надбання. Крім того, правоохоронці стверджують, що саме будівництво та реєстрація права власності на споруду були проведені з порушеннями.