На будівлях київського ВДНГ і досі зберігаються серп і молот та п’ятикутні зірки — символи, заборонені в Україні. Однак їхнє знесення ускладнює правовий статус об’єктів: 19 будівель комплексу мають охоронний статус як пам’ятки архітектури національного значення, тож будь‑яке втручання у фасади суворо обмежене. Натомість адміністрація Експоцентру обрала інший шлях — радянську спадщину не піддаватимуть фізичному знищенню, а планують переосмислити й суспільно засудити через просвітницькі ініціативи.
Про це Національний комплекс “Експоцентр України” (ВДНГ) розповів у коментарі виданню РБК‑Україна. На території ВДНГ справді присутні радянський герб — серп і молот — та п’ятикутні зірки. Статус 19 об’єктів як пам’яток архітектури національного значення закріплено постановою Кабінету Міністрів України, що юридично обмежує можливість демонтажу і змін їхніх фасадів.
Серп і молот — один із найвпізнаваніших символів СРСР. Він однозначно асоціюється з комуністичним тоталітарним режимом, а його публічне використання підпадає під заборону відповідно до закону про засудження комуністичного та націонал‑соціалістичного режимів. Інакше справа з п’ятикутними зірками: вони мають багатозначне тлумачення, використовувалися не лише як символ СРСР, а й у гербовій практиці різних держав, армій і навіть у деяких релігійних контекстах.
Національний комплекс “Експоцентр України” (ВДНГ) у Києві займає майже 300 гектарів. Хоч концептуально комплекс формувався у радянську епоху, його створювали місцеві управлінці, українські архітектори та художники, що відобразилося у власній специфіці комплексу: людяніший масштаб, стриманіші композиції та м’якша архітектурна мова порівняно з типовими радянськими проєктами.
Юридична колізія навколо символіки виглядає так:
- Серп і молот віднесено до заборонених символів тоталітарного режиму, а їхня публічна демонстрація регламентується законом про декомунізацію.
- 19 об’єктів ВДНГ мають статус пам’яток архітектури національного значення, зафіксований постановою Кабміну, що створює правові обмеження для демонтажу.
- Ще в 2016 році команда ВДНГ зверталася до Інституту національної пам’яті і отримала висновок, що Експоцентр підпадає під винятки, передбачені законодавством.
- Комплекс використовує наявні правові механізми збереження архітектурної спадщини, щоб трансформувати простір, а не руйнувати його.
Проєкт “(НЕ)виставка” — переосмислення тоталітарної спадщини
Замість радикального демонтажу керівництво Експоцентру обрало шлях «цивілізованого переосмислення» й проработки комуністичної спадщини. Результатом стала публічна презентація дослідницького проєкту “(НЕ)виставка”, що відбулася у квітні 2026 року. Проєкт має на меті осмислити радянську спадщину ВДНГ та її місце в історії української культури, а також запропонувати варіанти трансформації простору.
Розглядається створення повноцінного просвітницького проєкту в межах архітектурного простору ВДНГ. Головна ціль — не лише зберегти будівлі фізично, а надати їм новий смисловий контекст: зробити чітку демаркацію між українською культурою і російсько‑імперською спадщиною.
Дослідники окреслили кілька підходів до роботи з радянською символікою:
- Серед тактик — ігнорування, пояснення, девізуалізація або демонтаж. Ігнорування вважають неетичним, а просте пояснення за допомогою інформаційних стендів — не завжди практичним.
- Рекомендовано комбінувати девізуалізацію з демонтажем: менш помітні елементи можна закривати без пошкодження оздоблення, тоді як найбільш виразні символи — демонтувати.
- Як приклад наводять німецький досвід, де з історичних громадських споруд усунули нацистську символіку, зберігши самі будівлі як пам’ятки та зробивши їх частиною суспільної пам’яті.
Після завершення дослідження наступним кроком стане розробка концепції музейного простору, присвяченого меморіалізації радянської спадщини на ВДНГ, повідомив генеральний директор Експоцентру Євген Мушкін.
“Ми є фактично балансоутримувачем, наша задача – зберігати ВДНГ в тому вигляді, в якому він є до моменту, поки держава у передбачений законом спосіб ухвалить рішення, що саме нам з цим робити”, – заявив Мушкін.
На території Експоцентру може з’явитися простір для систематичного осмислення радянської спадщини. Дослідники бачать потенціал у створенні «парку комуністичного періоду» та в розвитку платформи для вивчення українського монументального мистецтва радянської доби. Це допоможе глибше зрозуміти, як проявлялася українська культура в межах тоталітарної системи.
На ВДНГ відновили фонтан і запустили новий літній сезон
Літній сезон‑2026 на ВДНГ офіційно розпочався: з 1 червня на території відкрили оновлену фотозону з різнокольоровими арками й живими квітами біля центрального входу. Ключовою інсталяцією сезону стала робота “Точка єднання”, яка вперше була представлена на фестивалі Burning Man 2025 і символізує єднання українців за будь‑яких обставин.
Також відновили занедбаний фонтан біля Терапевтичного саду: у межах реставрації замінили насос, форсунки та лайнер, при цьому зберегли оригінальний гранітний борт чаші. Навколо фонтану облаштували рекреаційну зону з лавками та теплою підсвіткою — проєкт реалізовано за підтримки Visa та ПриватБанку.
