Єдиний нафтопереробний завод Грузії в порту Кулеві оголосив про повну відмову від російської сировини, яка має настати з серпня–вересня цього року. Раніше ЄС розглядав можливість включення терміналу до санкційного пакета через підозри в переробці російської нафти. Перехід на іншу сировину відкриває заводові доступ до більш маржинальних ринків, передусім — до ринку Європейського Союзу.
Цю інформацію містить офіційна заява компанії Black Sea Petroleum від 1 липня. За перші шість місяців 2026 року завод переробив понад 650 000 тонн сировини. Паралельно BSP розширила співпрацю з американською технологічною компанією Honeywell: угода тепер передбачає закупівлю обладнання та впровадження автоматизованих систем управління.
Окрім виробничих результатів, підприємство оприлюднило плани технологічного розвитку:
- У першому кварталі 2027 року завод почне виготовляти дорожній бітум для внутрішнього ринку та на експорт.
- У другому кварталі 2027 року підприємство отримає потужності для виробництва авіаційного пального.
Як Кулеві опинився під загрозою санкцій і що змінилося
НПЗ у Кулеві запустили в жовтні 2025 року. Першим вантажем стала російська нафта марки Siberian Light, доставлена “Роснафтою” з порту Новоросійськ. У той самий рік Грузія експортувала нафтопродуктів приблизно на 80 мільйонів доларів, тоді як обсяг імпорту російської сировини зріс на 1600%.
Європейський Союз уперше розглядав можливість включення до санкційних списків портів третіх країн — грузинського Кулеві та індонезійського Каримуна — через їхню участь у обробці російської нафти. Після того, як грузинські власті пообіцяли не сприяти обходу санкцій з боку Росії, позиція ЄС була переглянута. В результаті порт Кулеві не увійшов до 20-го пакета санкцій.
Як пояснив спецпредставник ЄС Девід О’Салліван:
“Ці зобов’язання відіграли вирішальну роль у процесі нашої оцінки і зрештою призвели до того, що порт Кулеві не був включений до 20-го пакета санкцій.”
У компанії наголошують, що чинні обмеження ЄС забороняють імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сировини. Оскільки стратегічною метою заводу є вихід на європейський ринок, відмова від російської нафти має відкрити шляхи для експорту продукції до країн ЄС. Наразі перепоною для повного переходу залишається затримка з боку Азербайджану щодо початку транзиту туркменської нафти до Грузії.
CEO BSP Давид Поцхверія повідомив про поетапне розширення потужностей: до 2028 року планується довести потужність заводу до 4 мільйонів тонн на рік. Це має забезпечити як потреби внутрішнього ринку, так і експортні поставки.
Санкції ЄС проти тіньового флоту і нафта Росії
Ще в січні 2026 року набрала чинності заборона ЄС на імпорт нафтопродуктів, вироблених у третіх країнах із російської сировини. За різними оцінками, доходи від продажу нафти через “тіньові” схеми можуть становити до 35–40% федерального бюджету Росії. Саме тому блокування нових каналів переробки російської нафти — зокрема грузинського НПЗ — є частиною ширшого санкційного тиску на Москву.
Проєкт нафтопереробного заводу в Кулеві передбачає інвестиції близько 600 мільйонів доларів. НПЗ розпочав роботу в жовтні 2025 року з початковою потужністю близько 1,2 мільйона тонн на рік. Частково фінансування першої фази забезпечили державний Фонд розвитку Грузії та грузинські банки.
