Переказ за кордон загубився — адвокат пояснив, як повернути кошти

Якщо міжнародна транзакція «зависла» — через блокування внаслідок комплаєнсу або просто не надійшла до контрагента — адвокат Діна Дрижакова, керівник ЮК “Prima Leader Group”, пропонує покроковий алгоритм дій, який допоможе зберегти кошти та пришвидшити їхній пошук.

Банківські картки

 

Фіксація та збір доказів по операції

Щоб належно зафіксувати випадок та підготувати підґрунтя для розслідування чи судового звернення, зберіть такі документи:

  • Копія ЗЕД-контракту з усіма додатками та специфікаціями.
  • Інвойс (рахунок-фактура), товаросупровідні документи (CMR, коносамент тощо), якщо товар уже відвантажено.
  • SWIFT-повідомлення (SWIFT Message/MT103) — ключовий документ, що підтверджує факт та час відправлення коштів.
  • Вся офіційна та неофіційна переписка з контрагентом (включно з листуванням у месенджерах і електронною поштою).

Офіційне звернення до банківських установ

“Подайте офіційний запит на розслідування транзакції (GPI tracking) для відстеження руху коштів у реальному часі. Найчастіше затримки виникають на рівні американських або європейських банків‑кореспондентів через процедури KYC/AML (фінансовий моніторинг та комплаєнс). Якщо кошти заблоковано банком‑кореспондентом, необхідно оперативно надати документи, що підтверджують легальність походження коштів та відсутність санкційних ризиків”, — каже Діна Дрижакова.

Досудове врегулювання

Надішліть контрагенту офіційну досудову претензію (Demand Letter). Навіть коли проблема виникла на рівні банку, важливо документально повідомити контрагента, що ви виконали свої зобов’язання або ініціювали їхнє виконання. Це допоможе уникнути звинувачень у навмисному порушенні строків оплати чи постачання.

“У міжнародній торгівлі немає єдиного універсального суду. Питання юрисдикції вирішується на основі аналізу контракту та норм міжнародного приватного права”, — звертає увагу Діна Дрижакова.

Обираємо суд

Щоб визначити компетентний суд або арбітраж, перевірте три послідовні рівні:

Рівень 1. Договірне застереження (пріоритетне правило). У більшості ЗЕД‑контрактів є розділ «Вирішення спорів» (Dispute Resolution) або «Застосовне право» (Governing Law), і саме він визначає перші кроки.

  • Арбітражне застереження: Якщо контракт передбачає передачу спорів до конкретного арбітражу (наприклад, МКАС при ТПП України, SCC у Стокгольмі чи ICC у Парижі), то звертатися до державних судів заборонено — справа має розглядатися в зазначеному арбітражі.
  • Процесуальне застереження: Контракт може прямо вказувати державний суд певної країни (наприклад: «Спори підлягають розгляду в судах за місцем знаходження відповідача» або «в судах Англії та Уельсу»).

Рівень 2. Міжнародні конвенції та двосторонні угоди.

Якщо в контракті немає чіткої вказівки, застосовують міжнародні договори та практику взаємного правового захисту.

  • Регламент Брюссель I bis (для ЄС): при спорах між компаніями в ЄС загальним правилом є право звертатися до суду за місцем реєстрації відповідача.
  • Двосторонні договори про правову допомогу між країнами (наприклад, між Україною та країною контрагента) можуть визначати механізми співпраці або виконання рішень.

Загальні правила міжнародного приватного права

Якщо контракт мовчить, а міжнародні конвенції не дають однозначної відповіді, застосовуються колізійні норми (в Україні — Закон «Про міжнародне приватне право»):

  • Позов за місцем знаходження відповідача: базове правило — якщо боргує іноземний контрагент, позов подається до суду його країни.
  • За місцем виконання зобов’язання: у деяких правових системах можна звертатися до суду тієї країни, де мав бути поставлений товар або здійснений платіж.

“Якщо гроші заблоковані третім суб’єктом — наприклад, американським банком‑кореспондентом через санкційний комплаєнс — судові позови до контрагента можуть бути неефективними. У таких випадках спір переходить у площину адміністративного оскарження рішень регуляторів (наприклад, подача апеляції до OFAC у США)”, — пояснює Діна Дрижакова.

Ще юридичні поради

Адвокат Ілля Колесник з юридичної фірми “Приходько та партнери” підкреслює: важливо встановити, на якому саме етапі «завис» платіж. Можливі варіанти: затримка в банку‑відправнику, у платіжній системі Visa або Mastercard, у банку‑одержувача, або автоматичне відхилення транзакції. Якщо банк попередньо підтвердив можливість переказу, це створює обґрунтоване очікування клієнта щодо успішного виконання або належного супроводу у разі проблеми.

Головний інструмент для відстеження переказу — ARN‑код транзакції, який дозволяє прослідкувати маршрут платежу між банками та платіжними системами. Додатково цінними є processing reference, SWIFT/reference дані, результати investigation‑запиту та інформація з еквайрингу. За словами Колесника, якщо банк‑відправник відмовляється надати ARN‑код або не ініціює investigation, це свідчить про неналежне виконання обов’язків щодо супроводу платіжної операції.

Він також зазначає: деякі іноземні банки справді можуть не підтримувати окремі типи міжнародних P2P‑переказів. Проте в таких випадках банк‑відправник зобов’язаний попередити клієнта про технічні обмеження, надати інформацію щодо доступних каналів і сприяти пошуку або поверненню коштів. Усні консультації служби підтримки значно важче використати як доказ — документальне підтвердження комунікації має вирішальне значення.

Якщо міжнародний переказ «зник», дійте послідовно:

  1. Вимагайте від банку ARN‑код і підтвердження статусу транзакції.
  2. Подайте письмову вимогу про ініціювання investigation.
  3. Подайте скаргу до Національного банку України.
  4. У разі необхідності — оскаржуйте бездіяльність банку в судовому порядку.