Державна податкова служба надіслала підприємцям понад 40 тисяч інформаційних повідомлень про ймовірні фінансові ризики — менш ніж за рік від запуску нового механізму. У матеріалі також розглядається схожий підхід, як отримати пряму відповідь від фіскалів без ризику проведення перевірки, зокрема через індивідуальні консультації ДПС. Народний депутат від “Слуги народу” Олександр Федієнко відреагував на цю ініціативу стримано: він висловив схвальні нотки щодо сучасного підходу, але попередив, що на практиці такі повідомлення можуть створювати додатковий тиск на добросовісний бізнес.
Усі повідомлення приходять через Електронний кабінет платника. Механізм запрацював з другого півріччя 2025 року: замість негайного ініціювання перевірок Державна податкова служба спершу інформує про виявлені невідповідності та дає бізнесу можливість самостійно з’ясувати ситуацію. Повідомлення носять виключно інформаційний характер, і відповідь на них не є обов’язковою.
Серед типових підстав для надсилання таких сигналів фіскалів зазначають: проведення розрахунків виключно у безготівковій формі, низький виторг — менше 20 тисяч гривень (що може не співпадати з реальними витратами на ведення бізнесу), а також випадки, коли кількість активних РРО та ПРРО перевищує число офіційно оформлених працівників. Частина підприємців вже реагує на ці сповіщення — надсилає пояснення й уточнює дані.
«Мені здається, це нормально: поступово ДПС з фіскала з оскалом на бізнес перетворюється на щось сучасне», — зазначив Олександр Федієнко.
Водночас нардеп звернув увагу на те, що історична «інституційна пам’ять» — часи, коли масово відбувалися силові заходи й жорсткий тиск на підприємців — не дозволяє повністю довіряти податковій службі. На його думку, інформаційне повідомлення інколи легко сприймається як прихована вимога визнати порушення й добровільно донарахувати податки, навіть якщо таких порушень насправді немає. Депутат навів приклади: низький виторг може бути особливістю бізнес-моделі; велика кількість РРО — наслідком сезонного характеру діяльності; нестандартні операції можуть бути цілком законними. Як приклад він навів випадок, коли послугу надають за одним КВЕД, а продаж здійснюють за іншим — що часто зустрічається в роботи інтернет-провайдерів.
Федієнко попередив про додатковий ризик воєнного часу
Нардеп також підкреслив окремий ризик: коли у 2026 році перевіряють операції 2020–2021 років, бізнес опиняється в уразливій позиції. Підприємства під час повномасштабного вторгнення стикалися з об’єктивними проблемами — плинністю кадрів, втратою частини документів, ліквідацією або зникненням контрагентів. У таких умовах навіть сумлінний платник може опинитися нездатним оперативно підтвердити операції не через умисні порушення, а через наслідки часу та обставин.
Федієнко підсумував, що механізм інформування він оцінює позитивно, але за однієї умови: фіскальна служба має зберігати «нормальне людське обличчя». Водночас депутат нагадав, що раніше ДПС завдала удару по малому та середньому бізнесу за дорученням Міністерства фінансів — цей контекст, на його думку, необхідно враховувати при оцінюванні нових ініціатив служби.
Що ще відомо про цифрові сервіси ДПС
Паралельно з розсилкою попереджень ДПС розвиває й інші цифрові інструменти для платників. Нещодавно декларацію та податкову знижку інтегрували в застосунок «Дія»: українці тепер можуть подати звіт про доходи та оформити повернення ПДФО безпосередньо в додатку, причому дані підтягуються автоматично. Це частина ширшого курсу на зниження адміністративного навантаження та переведення комунікації з бізнесом і громадянами у цифровий формат.
Водночас, попри цифровізацію, ДПС не відмовляється від традиційних перевірок. Наприкінці минулого року служба затвердила графік планових документальних перевірок на 2026 рік, до якого включено майже 4,6 тисячі суб’єктів господарювання. Порівняно з попереднім роком цей список скоротився більш ніж на 7% — ДПС все більше орієнтується на ризикоорієнтовану модель контролю.
