Польсько-український конфлікт через присвоєння військовому підрозділу почесного найменування “іменем Героїв УПА” вже давно перестав бути лише символічним інцидентом. Президент Польщі Кароль Навроцький, відомий жорсткою позицією щодо України, навіть розглядає можливість позбавити Володимира Зеленського найвищої польської нагороди — Ордена Білого Орла. Якщо напруга збережеться, Варшава має інструменти, щоб блокувати кредити для Києва та стримувати процес вступу України до ЄС. У результаті під загрозою опиниться й майже мільйон українських переселенців у Польщі.
6 червня керівник Офісу президента Кирило Буданов приїхав до Варшави разом із делегацією, але поїхав без відчутних домовленостей. Деталі цієї поїздки висвітлювалися в європейських ЗМІ.
За інформацією публікацій, переговори пройшли холодно: міністр закордонних справ Радослав Сікорський не змінив свої плани і не зустрівся з делегацією з Києва. Буданова та його заступників — Ірину Верещук і Сергія Кислицю — прийняв лише заступник міністра закордонних справ Марцін Босацький. Під час бесіди віцепрем’єр Владислав Костиняк‑Каміш відкрито заявив, що не готовий підтримувати нинішню історичну політику України.
«Пам’ять про жертв Волині не підлягає переговорам», — зазначив голова Польської народної партії.
Ключовою для Буданова стала зустріч із Марцином Пшидачем — близьким соратником президента Навроцького. У Києві побоюються, що президент Польщі дійсно може ініціювати відкликання ордена в українського лідера. Як відзначають західні оглядачі, йдеться не лише про саму нагороду, а й про сильний символічний удар по міжнародній та внутрішній репутації Зеленського. Натомість українська сторона неофіційно розглядає можливість певних поступок: зміну назви суперечливого підрозділу та розширення дозволів на ексгумації жертв Волинської трагедії — як кроки для зняття напруги; поступки обговорюються на різних рівнях.
Чому одним скандалом справа не обмежиться
На перший погляд, конфлікт нагадує спір про історичну пам’ять, але під поверхнею простежується значна економічна складова. Політолог Ярослав Божко звертає увагу на те, що заступник маршала Сейму Польщі Згожельський прямо заявив: «вступ України до ЄС у нинішньому форматі означає загрозу для польського сільського господарства». За думкою Божка, раптова нетерпимість до тем ОУН і УПА у польській політиці значною мірою пов’язана зі страхом агрохолдингів: українські аграрні гіганти можуть суттєво вплинути на ринок ЄС. Поки ця економічна загроза залишається реальною, самі переговори про історичні питання навряд чи вирішать сутність конфлікту.
Це означає, що Польща має всі передумови стати аналогом «Угорщини‑2» у своїй політиці щодо України. Угорщина роками блокувала певні формати співпраці з Києвом — від військової допомоги до євроінтеграційних процесів — і Варшава нині рухається у схожому напрямі. Якщо праве крило польської політики отримає підтримку аграрного лобі та нового президента, Україна ризикує втратити одного з важливих союзників у Брюсселі.
Раніше міністр закордонних справ Радослав Сікорський уже натякав: Польща не прихильник ідеї пришвидшеного членства України в ЄС. Він наголошував, що Києву слід пройти всі етапи євроінтеграції так само ретельно, як це робила сама Польща, й попереджав про складні переговори щодо окремих секторів економіки.
Справи у біженців змінюються теж
Ще одним наслідком тривалого конфлікту може стати погіршення умов для українських переселенців у Польщі — їх там близько 960 тисяч. Уже запроваджено обмеження соціальних виплат у програмі «800 Плюс» для українців: тепер допомогу отримують тільки ті, хто офіційно працевлаштований і платить податки. Якщо дипломатичної деескалації не відбудеться, праворадикальні сили можуть використати цю вразливу групу як додатковий інструмент тиску.
Водночас ставлення частини польського суспільства до українців помітно змінилося з початку повномасштабної війни, констатував посол України у Польщі Василь Боднар. Антимігрантські настрої дедалі активніше використовуються політичними силами на Заході, і це позначається також на ставленні до переселенців з України. Особливо хвилює поведінка окремих політиків, зокрема лідера ультраправої партії «Конфедерація» Гжегожа Брауна, який робить публічні антиукраїнські та антиєвропейські заяви.
Деякі українці, які жили в Польщі, вже заявляли про терміновий від’їзд через відчуття небезпеки й ризик депортації за найменші порушення — це також одна з наслідків політичної ескалації.
Масштаб виклику: що поставлено на карту
Польща вже зробила перші практичні кроки у відповідь на скандал: літак президента України перестав користуватися аеропортом Жешув‑Ясьонка після суперечки навколо назви підрозділу ЗСУ на честь УПА. Це один із перших видимих ефектів, але експерти застерігають, що такі заходи можуть бути не останніми. Прем’єр‑міністр Дональд Туск закликав до «відвертої розмови» між президентами обох країн, визнавши, що попередні дипломатичні кроки не принесли бажаного результату.
Нагадаємо, 26 травня 2026 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння почесного найменування «Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій. Польська сторона сприйняла це рішення як болючу й чутливу дію з огляду на історичні трактування Волинських подій.
Польща за числом українських переселенців поступається лише Німеччині. За різними оцінками, за межами України перебуває понад 5,6 мільйона громадян, і на Польщу припадає приблизно 23% від цього числа — майже мільйон людей. Для багатьох із них країна стала не тимчасовою зупинкою, а місцем для роботи, навчання дітей і повсякденного життя.
