Під час публічного виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі 5 червня очільник Кремля Володимир Путін використав звернення «Работайте, братья» у відповіді на лист від Володимира Зеленського, з яким начебто ознайомився на ходу. У російських силових структурах ця фраза давно перетворилася на неофіційний позивний і символ корпоративної солідарності. Її походження пов’язують із подіями в Дагестані — одним із найпохмуріших епізодів російської політики на Північному Кавказі.
За інформацією з різних джерел, фраза «Работайте, братья» належить поліцейському з Дагестану, який загинув від рук місцевих партизанів у 2016 році. Його нібито просили записати звернення до колег-поліцейських із закликом припинити служити режиму Путіна. Натомість він вимовив ці слова — і був застрелений.
Це спричинило своєрідний флешмоб у силових структурах: у повідомленнях про затримання чи арешти почали супроводжувати звіти цією фразою — «Працюємо, браття!». У період 2000—2020 років у Дагестані за повідомленнями правозахисників сотні активістів і прихильників самовизначення були викрадені або піддані тортурам без судового розгляду під приводом боротьби з «ісламізацією».
У ті та попередні роки багатьох активістів, незалежних журналістів і релігійних проповідників, які виступали за автономію регіону або відкрито критикували федеральну владу, або ліквідовували, або кидали до в’язниць.
У 2010-х роках Москва передала частину неформального контролю за силовими операціями в регіоні Рамзану Кадирову, що відкрило шлях до застосування схожих жорстких методів тиску й залякування місцевих лідерів громадської думки.
У 2022 році протести в Дагестані відновилися. У вересні, після оголошення Путіним «часткової» мобілізації, республіку охопили наймасштабніші за десятиліття демонстрації. Особливо помітною була роль жінок: вони блокували федеральні траси та вимагали припинити відправляти чоловіків на війну в Україну.
У Махачкалі та інших містах проти мітингувальників застосовували сльозогінний газ, кийки, електрошокери та стріляли в повітря. Сотні людей зазнали жорстких затримань, десятки — отримали реальні тюремні строки за сфабрикованими кримінальними провадженнями.
Попри масові протестні акції, республіка опинилася серед лідерів за кількістю мобілізованих і бойових втрат серед місцевого населення. Це стало інструментом придушення потенційного спротиву: призовного чоловічого населення значна частина втратила на фронті або була змушена виїхати. Будь-які кроки з відродження національних рухів, спрямованих на збереження мови, культури чи політичної самостійності, жорстко придушувалися органами безпеки.
Заворушення в аеропорту Махачкали у жовтні 2023 року влада використала як привід для посилення репресій. Президент Росії звинуватив у цих подіях «західні спецслужби та Україну», що дозволило перевести акцент із соціально-економічних і антиколоніальних проблем регіону на пошук «зовнішніх ворогів».
Будь-яке публічне звернення на захист незалежності Дагестану російські суди часто кваліфікують як «екстремізм» чи «сепаратизм». Незалежні ЗМІ та активістів маркують «іноземними агентами» або заносять до списків терористів. При цьому у регіоні не було відомих випадків реального притягнення силовиків до відповідальності за перевищення повноважень під час затримань чи допитів — представники силових структур фактично залишаються недоторканими.
Отже, секретний позивний, який використав Путін, фактично є нагадуванням про те, що для деяких представників влади безкарність — це норма; це сигнал, що подібні дії можуть повторюватися й в інших контекстах, зокрема в Україні. Саме це мав на увазі російський лідер, вживаючи цей позивний.
Як Путін відмовився завершувати війну
Путін фактично підтвердив, що відкритий лист із закликом до переговорів і припинення бойових дій до нього дійшов. На форумі він охарактеризував документ як такий, що містить «елементи грубості», і дав зрозуміти, що не має наміру переглядати свою позицію щодо війни.
«Товариші солдати та матроси, старшини та мічмани, генерали. Уся країна дивиться на вас та сподівається на вас. Працюйте, браття!» — звернувся він.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 5 червня також підтвердив, що Путіна ознайомили зі зверненням. За словами самого Путіна, Пєсков показав йому листа напередодні форуму, а вранці 5 червня знову «підсунув цей папірець».
