Ціни на хліб в Україні зростають щомісяця, а цього літа може посилитися і дефіцит кісточкових фруктів через весняні заморозки, що знищили значну частину врожаю абрикосів і персиків. Оновлені прогнози аналітиків свідчать про одночасне підвищення цін у кількох категоріях — від хліба до фруктів. Головним фактором залишається подорожчання пального, яке впливає на собівартість на всіх етапах виробництва й доставки. Національний банк підвищив річний прогноз інфляції до 9,4%.
Детальний огляд цінових трендів надав РБК-Україна, спираючись на оцінки ринкових експертів. Хліб додає в ціні приблизно 1,5–2% щомісяця, у підсумку за рік зростання становить близько 16,8%. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук попереджає, що впродовж року хліб може подорожчати до 25%. Він пояснює, що зерно формує лише 20–25% собівартості, тоді як ключовий тиск створюють енергоносії, логістика та оплата праці.
За словами Дениса Марчука:
“Усі інші складові — це енергоносії, логістика, оплата людської праці. І відповідно, коли ми перебуваємо у війні, то логістика, оплата праці та енергоносії є значно дорожчими за сировину.”
Окрема загроза стосується кісточкових фруктів. Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка зазначає: через втрати врожаю абрикоси й персики можуть стати дефіцитними, а їхня ціна залежатиме від масштабів імпорту. Весняні заморозки пошкодили квіткові бруньки під час цвітіння в центральних і південних областях. У залежності від рівня нестачі ціни на кісточкові можуть зрости від 20% до 80%. Частково попит можуть задовольнити постачальники з Туреччини, Греції, Іспанії та Молдови.
Що очікує споживачів до кінця літа
М’ясо за останній рік подорожчало приблизно на 15–20%. Найбільше зростання зафіксовано в ціні на яловичину, проте свинина й курятина також залишаються дорогими. Економіст Олег Пендзин пояснює, що у разі зменшення купівельної спроможності населення більше людей переходить на хліб і картоплю замість м’яса та молочних продуктів.
Овочі «борщового набору» цього літа прогнозують дорожчими на 5–15% у порівнянні з минулим роком. Сезонне здешевлення все ж відбудеться, проте воно буде менш різким, ніж раніше. Найпомітніше зниження цін очікується в другій половині червня — у серпні, коли на ринок масово надходитиме продукція з відкритого ґрунту.
Загальна продовольча інфляція у квітні прискорилася до 8,6% у річному вимірі. За даними Держстату, продукти харчування та безалкогольні напої впродовж місяця подорожчали на 1,9%. Серед лідерів зростання — хліб і хлібопродукти (+5,2%), цукор (+3,6%), соняшникова олія (+2,7%) та риба (+2,3%). Водночас яйця, масло й сири трохи подешевшали.
Чому стримати інфляцію найближчими місяцями навряд вдасться
Стабілізація роботи енергосистеми лише уповільнила темпи інфляції, але не скасувала вже понесених витрат виробників. Бізнес заклав у ціни витрати на модернізацію та нові тарифи й навряд добровільно їх знижуватиме. За прогнозом Максима Гопки, ціни скоріше залишаться на поточному рівні або продовжать поступово зростати через подорожчання логістики та пального.
Додатковим фактором стала війна на Близькому Сході: блокування Ормузької протоки спричинило стрімке подорожчання нафти й пального — дизель подорожчав на 25 гривень за літр. Богдан Данилишин, голова фінансового комітету Федерації роботодавців України, зазначає, що інфляція пришвидшується через структурні дисбаланси воєнного часу — залежність від імпортного пального, зруйновану енергетику та дорогі логістичні перевезення.
Агросектор і продовольча безпека в умовах війни
Голова аграрного комітету Верховної Ради Олександр Гайду запевняє, що наразі загрози масового дефіциту основних продуктів немає — внутрішній ринок забезпечений зерном. Проте заміновані поля та обстріли портів значно ускладнюють роботу агросектору. Збитковість вирощування пшениці може позначитися в наступних сезонах і додатково підштовхнути ціни вгору.
