Столичні поліцейські обходять помешкання та роздають пам’ятки про нові схеми шахрайств, аби попередити мешканців — особливо людей похилого віку. Подібну тактику зловмисників, коли вони видають себе за співробітників СБУ, раніше вже фіксували правоохоронці. Головна ціль аферистів — пенсіонери: під сильним психологічним тиском та під загрозою вигаданих кримінальних проваджень їх змушують показувати заощадження та передавати готівку.
Поліція Києва оприлюднила детальний опис схеми та алгоритм дій при підозрілих дзвінках. Якщо раніше шахраї маскувалися під працівників Пенсійного фонду й виманювали персональні дані через фейкові сайти, то нині вони змінили тактику й роблять ставку на страх перед державними структурами — називають себе нібито співробітниками СБУ.
Схема складається з кількох послідовних етапів. Спершу аферисти телефонують пенсіонеру й повідомляють про нібито відкрите кримінальне провадження. Причиною називають інтернет-покупки ліків або біодобавок — шахраї стверджують, що придбана продукція нібито виготовлена в РФ, отже, покупець нібито фінансував війну росії проти України. Співрозмовник представляється працівником СБУ або Нацполіції, називає прізвище та звання — іноді навіть використовують реальні імена діючих посадовців, щоб завоювати довіру.
Потім тиск наростає. Для посилення психологічного впливу зловмисники надсилають через месенджери підроблені повістки-виклики на допит, стилізовані під офіційні документи правоохоронних органів. Найнебезпечніший момент — відеодзвінок: під його тиском людина погоджується на «обшук по відеозв’язку» й показує свої заощадження. Далі жертву лякають кримінальною відповідальністю й вимагають передати або «задекларувати» кошти.
Правоохоронці наголошують: справжні поліцейські та співробітники СБУ не телефонують громадянам із вимогами передати або перерахувати кошти. Жоден реальний представник СБУ, поліції чи НАБУ ніколи не вимагатиме віддати гроші на перевірку, не проситиме переказувати кошти на рахунки, не проситиме передати готівку кур’єру й не збирає банківські паролі або коди з SMS.
При підозрілому дзвінку необхідно: негайно припинити розмову, не повідомляти особистих даних, не виконувати жодних фінансових операцій, зв’язатися з рідними та повідомити про випадок на спецлінію 102 або 112.
Жертвами схеми стали відомі українці
У березні 2026 року в Києві викрили зловмисників, які, видаючи себе за працівників Служби безпеки України, відібрали у пенсіонерів 8,6 млн гривень «на перевірку». Серед постраждалих — народна артистка України та колишній прем’єр-міністр. Обоє отримували дзвінки в месенджерах, де аферисти надсилали підроблені повістки і організовували «відеоперевірки» коштів. Від початку 2026 року в Києві затримано 17 виконавців, більшість із яких — молоді чоловіки.
«Вони знаходять в Україні дешевих одноразових виконавців. Це переважно молоді чоловіки, які працюють проти своїх громадян. Їм здається, що це легкі гроші, але ціна такого заробітку — тривалий термін ув’язнення», — пояснюють у поліції:
Організатори схеми діють з території Росії — про це свідчить цифровий слід, який відстежує українська поліція. Російські спецслужби використовують клієнтські бази інтернет-магазинів для отримання персональних даних. Шантаж відбувається під вигаданими приводами з погрозами кримінальної відповідальності.
Месенджери стали інструментом цифрових злочинців
Псевдоспівробітники СБУ — лише один із різновидів цифрового шахрайства. В Україні зловмисники також видають себе за працівників банків, стверджуючи, що старий банківський застосунок нібито не працює. Потім вони надсилають фішингові посилання на завантаження програми під виглядом офіційного чат-бота в одному з месенджерів. Кіберполіція радить завжди самостійно передзвонювати на офіційний номер банку, вказаний на картці, а не виконувати інструкції невідомого «оператора».
Психологічний тиск — спільна риса всіх таких схем: шахраї змушують діяти швидко й забороняють розповідати про дзвінок рідним. В Instagram шириться ще одна схема: злочинці надсилають погрози заблокувати сторінку й вимагають перейти за посиланням. Держспецзв’язок нагадує: будь-яка вимога «нікому не кажіть» — головна ознака шахрайства.
