Після завершення війни Україні доведеться переглянути низку положень Конституції — як у контексті набуття членства в Європейському Союзі, так і з урахуванням набутих уроків у сфері безпеки та оборони. Таку позицію висловив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, підкресливши, що будь-які зміни до Основного Закону мають народжуватися в процесі широкого суспільного діалогу, а не ухвалюватися в кулуарному режимі.
Процес інтеграції в ЄС об’єктивно вимагає приведення національного законодавства у відповідність зі стандартами Союзу, що, в свою чергу, може потребувати внесення коректив до Конституції — як це відбувалося в інших державах-кандидатах на членство. Як повідомляє Укрінформ, спікер окремо наголосив: приєднуючись до ЄС, Україна частково делегуватиме низку своїх повноважень наднаціональним інституціям, і це також слід прямо закріпити в Основному Законі.
«Україні, яка прямує до Європейського Союзу, доведеться переглянути значну кількість своїх підходів — подібно до інших країн-кандидатів, — щоб упровадити в правове поле широкий пласт відносин із ЄС. Ідучи до Союзу, слід усвідомлювати, що частина повноважень перейде до його органів. Тому це має бути закріплено і в Конституції України», — наголосив Стефанчук.
Стефанчук також звернув увагу на необхідність переосмислити питання, пов’язані із системою національної безпеки та оборони, роллю Збройних сил у державі та гарантіями прав і свобод громадян. За його словами, ці теми вимагають не поспіху, а всебічного обговорення з суспільством і ретельного опрацювання на рівні Основного Закону.
«Я бачу це як загальні контури, які після завершення воєнного стану слід детально обговорити в українському суспільстві, і, можливо, найближчим часом вони будуть відображені у Конституції України», — підсумував спікер.
Що зміниться і чому це важливо саме зараз
Заява Стефанчука пролунала в символічний день — 28 червня Україна відзначила 30‑річчя Конституції. Тридцять років тому Основний Закон ухвалювали в інших геополітичних реаліях — без повномасштабної війни та без офіційного статусу кандидата в члени ЄС. Сьогодні саме поєднання цих факторів підсилює потребу в оновленні конституційних норм.
Вимога гармонізувати конституційне поле з європейськими стандартами — не унікальна для України. Через подібні зміни пройшли всі держави, що вступали до ЄС: від Польщі й Чехії до балтійських країн. Вони поступово передавали частину суверенних повноважень наднаціональним інституціям і закріплювали це в своїх основних законах. Для України це означає, що її раніше проголошений євроінтеграційний курс має отримати конкретне правове втілення у Конституції.
Після понад чотирьох років повномасштабного вторгнення питання безпеки та оборони набувають нових вимірів в контексті Конституції. Визначення ролі армії, повноважень силових структур, а також гарантій прав громадян під час воєнного та післявоєнного стану вимагатимуть ретельного переосмислення на рівні Основного Закону. Стефанчук не назвав точних термінів для внесення змін, проте натякнув, що процес має стартувати невдовзі після припинення воєнного стану.
Україна відзначила 30 років Конституції
До ювілейної дати держава долучилася і символічними заходами. Укрпошта випустила ювілейну марку, присвячену 30‑річчю Конституції України — такий філателістичний випуск став черговим способом вшанування державних дат і втілення символіки у повсякденному житті.
Свою лепту в святкування вніс і Національний банк України: срібна пам’ятна монета до ювілею набула статусу колекційного видання регулятора. Монета була введена в обіг і присвячена 30‑річчю головного документа країни.
