Команда президента Володимира Зеленського цієї осені може оголосити про позачергові президентські вибори — це вже не проста чутка, а предмет закритої чотиригодинної наради у держрезиденції поблизу Києва. Колишній головнокомандувач, нині посол у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що готовий іти у президенти, якщо голосування відбудеться восени. Головне питання для влади — як провести вибори, не розколовши суспільство, коли два найпомітніші можливі суперники президента мають генеральські погони.
Наприкінці червня на одній із закритих державних резиденцій поблизу Києва відбулася непублічна зустріч за участі Володимира Зеленського, Кирила Буданова, Олега Татарова, Давида Арахамії, Михайла Федорова та Рустема Умєрова. За інформацією з джерел, ця розмова мала неабияку вагу для подальших політичних сценаріїв.
Цей імпровізований саміт наочно показав, наскільки змінилася структура влади після відставки Андрія Єрмака. Нарада тривала близько чотирьох годин, але ключовою стала кінцівка: останні півгодини присвятили обговоренню можливих виборів і реальній політиці — хто на що розраховує, де кожен бачить своє майбутнє та кого потрібно відмовити від участі, щоб сценарій голосування у листопаді став реальним.
З весни 2026 року Україна дедалі частіше перехоплює ініціативу: практично щодня з’являються повідомлення про удари по російських цілях у глибокому тилу. На тлі цих успіхів Сили оборони підняли свій рейтинг, що відбилося і на підтримці президента як верховного головнокомандувача. Саме ця позитивна динаміка, за отриманими відомостями, спонукала команду Зеленського серйозніше розглянути осінній варіант виборів.
Під час зустрічі було представлено опитування, замовлене Банковою: у моделюваному першому турі Зеленський нібито має близько 34% підтримки, Залужний — 28%, Буданов — 12%. Однак моделювання другого туру навіть у цій соціології для чинного президента виглядало менш обнадійливим.
Валерій Залужний дав чітку відповідь
За даними співрозмовників, Зеленський мав особисту зустріч із Залужним, коли той був у Києві на початку минулого тижня. Формальним приводом для візиту називали обговорення наслідків відставки британського прем’єра та її можливого впливу на двосторонні відносини. Але розмова швидко перейшла до головного — президент наголосив на необхідності провести вибори без нового розколу в суспільстві і тому хотів уникнути прямого протистояння між ним і Залужним.
Зеленський поставив колишньому головнокомандувачу пряме питання: “Якщо вибори відбудуться восени, чи будете ви балотуватися?”. За наданими джерелами відповідь була однозначною:
“Так. Буду.”
Після цієї відповіді розмова продовжувалася, але Зеленський не пропонував Залужному конкретних альтернатив. Утім джерела в оточенні президента стверджують, що Банкова була готова розглядати для нього практично будь-яку державну посаду — зокрема й прем’єрство. Залужний пояснив свою позицію тим, що, хоч і не прагнув великої політики, не може проігнорувати очікування та довіру багатьох людей.
Під час перебування у Києві Залужний також мав розмови з секретарем РНБО Рустемом Умєровим та головою фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією. За словами джерел, вони намагалися умовити його утриматися від участі у виборах через ризики для внутрішньої стабільності. Однак його позиція залишилася без змін.
Буданов — друга «сильна» проблема для Банкової
Залужний навряд чи є бездоганним політичним гравцем: його рейтинг залишається високим, але вже не має тієї стрімкості, що була одразу після відставки з посади головкома ЗСУ. Водночас системне зростання популярності Кирила Буданова, який регулярно присутній у медіапросторі, робить майбутні вибори ще менш прогнозованими.
Відмовитися від власних політичних планів Буданов міг би лише в разі, якщо аналогічний крок зробить Залужний. Інакше виникає запитання: навіщо виходити з гонки, якщо основний конкурент президента залишається в ній? На момент підготовки матеріалу Валерій Залужний не коментував публічно свої президентські плани.
За даними опитування КМІС, більшість українців — 61% — довіряють чинному главі держави; водночас Залужному довіряють 73%, а Буданову — 70%. Саме такі показники пояснюють, чому Банкова шукає варіанти, що дозволили б зменшити кількість серйозних конкурентів у бюлетені.
Що означає «листопадове вікно»
Ідея виборів для влади — спроба скористатися так званим “вікном можливостей” на фоні воєнних успіхів. Ріст рейтингів влади пов’язують із позитивною динамікою на фронті, тому виникла думка спробувати переобратися до того, як політична ситуація зміниться. Однак після обговорення на Банковій дійшли висновку, що реалізація осіннього сценарію може зіткнутися з серйозними перешкодами.
Є й юридичні питання: Конституція може містити обмеження, що ускладнюють можливість для чинного президента знову балотуватися, навіть у післявоєнний період. Для державного очільника, який перебуває при владі понад сім років, постає складна юридична “розвилка” — різні тлумачення основного закону можуть вимагати роз’яснення від Конституційного суду.
Зовнішній та внутрішній тиск на вибори
Тема президентських перегонів не з’явилася випадково. Залужний уже тривалий час фігурує в соціології як потенційний кандидат, і його намір балотуватися стає дедалі очевиднішим. Ще 23 червня колишній журналіст BBC Деніел Пратт із посиланням на джерела повідомив, що Зеленський вирішив балотуватися на другий термін, а найімовірнішим періодом для голосування називали осінь цього року.
Крім внутрішніх ризиків, виборчий процес має і зовнішній вимір. Москва розглядає можливість використати кампанію як пастку для України: у випадку заморозки війни або зниження її інтенсивності Росія може підштовхувати до виборів, сподіваючись через внутрішню фрагментацію досягти своїх цілей. Проблема в тому, що деякі вимоги РФ можуть здатися прийнятними для окремих зовнішніх партнерів, але всередині України викликати сильне обурення.
